Святитель Вукол, єпископ Смирнський
Місяця лютого на 6-й день
Угодник Божий Вукол з дитинства свого незлобливості й цнотливості віддався і був Святого Духа домом найкращим. Його ж всехвальний і улюблений Христовий учень і наперсник святий Йоан Богослов, побачивши досвідченим і достойним, поставив єпископом гідним і пастирем корисним для Смирнської Церкви. Він же, Святим Духом просвітлений і, як світильник на свічаді поставлений, тих, що сиділи в пітьмі блуду й омані ідольській, Небесним світлом і хрещенням святим просвітив, сонце дня показав і від незчисленних, невидимих диких і невгамовних звірів, які шукали, кого проковтнути, їх урятував. Перед переставленням своїм блаженному Полікарпові словесні вівці свої доручив, від тимчасового до вічного життя перейшов. Коли тіло ж його святе в землі поховане було, звелів Бог вирости на гробі його миртові, що подавав зцілення хворим.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Вуколу, епископу Смирнскому, глас 4
Пра́вило ве́ры и о́браз кро́тости,/ воздержа́ния учи́теля/ яви́ тя ста́ду твоему́,/ я́же веще́й и́стина,/ сего́ ра́ди стяжа́л еси́ смире́нием высо́кая,/ нището́ю бога́тая./ О́тче Вуко́ле,/ моли́ Христа́ Бо́га,// спасти́ся душа́м на́шим.
Ще в розробці