Мучениця Єліконида Солунська, Коринфська

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 28-й день

Свята мучениця Єліконида жила в III столітті в місті Фессалоніки. Під час гоніння на послідовників Христа свята Єліконида прийшла до міста Коринф і почала переконувати язичників полишити служіння бездушним ідолам і поклонитися Єдиному Істинному Богові, Творцеві всесвіту. За цю проповідь її схопили і привели до правителя Періннія, який і ласками, і погрозами марно намагався схилити святу до принесення жертви ідолам. Свята мучениця зазнала катувань, але мужньо перенесла їх. Тоді її кинули в палаючу піч, але вона вийшла звідти неушкодженою, бо Ангел Господній остудив жар.

Вважаючи святу «чарівницею», правитель придумував для неї нові муки. З її голови стали здирати шкіру, груди і голову їй обпалювали вогнем. Зупинивши тортури, суддя знову взявся вмовляти святу Єлікониду принести ідолам жертву, обіцяючи їй почесті і звання жриці. Раптово свята погодилася. Радісні жерці і народ повели її до капища під звуки труб і литавр і, на прохання святої, залишили її там саму. Але свята Єліконида, сповнившись богатирської сили, повалила і розбила всіх ідолів.

Прочекавши довгий час, жерці увійшли до капища. Побачивши розорення, вони розлютилися до нестями і потягли святу діву з криками: «Віддати чарівницю смерті!» Святу мученицю стали бити, а потім кинули до темниці, де вона провела 5 днів. Там святій мучениці явився Христос Спаситель зі святими Архангелами Михаїлом і Гавриїлом і зцілив її від ран.

Зрештою, святу віддали на поталу звірам. На неї випустили трьох голодних левів, але звірі підійшли зі смиренністю до мучениці й лизали їй ноги. Натовп язичників кричав і вимагав смерті «чарівниці». Але в цей час леви вискочили із арени і кинулися на людей, які з жахом втекли. Не знаючи більше, що робити, правитель наказав відтяти голову святій Єлікониді. Свята з радістю пішла на страту і почула голос, який закликав її в небесні оселі. Тіло її було з благоговінням поховано християнами. Смерть її настала в 244 році.