...
Мучениця Олександра Булгакова p1dm5i2ihh2gc1o7ddjgad01sbc3
Житія святих,  Жовтень

Мучениця Олександра Булгакова

Мучениця Олександра Йоакимівна Булгакова народилася 1886 року в селі Кобловатка Козловського повіту Тамбовської губернії у селянській родині. Вона була людиною релігійною, часто відвідувала святі місця і багатьох священиків, яких знала; три роки вона прожила у монастирі. Усю себе присвятивши Богу, вона намагалася і з невіруючими людьми зберігати мирні стосунки. Після того, як у 1936 році було прийнято конституцію і всіх стали запрошувати на вибори, вона пішла разом з усіма. Після повернення додому в неї опухли ноги і відкрилися на ногах виразки; Олександра пов’язала хворобу, що почалася, з цим вчинком і вирішила, що немає їй благословення обирати владу безбожників – ходи чи не ходи вона на вибори представників влади, якої вона не співчуває і не може співчувати, тому що та ставить своєю метою руйнування храмів і винищення в душах людей всього святого, а змінити її не може.
Підійшли чергові вибори, і в червні 1938 року один з агітаторів, до якого входив будинок по Великому Черкаському провулку, в якому жила Олександра, приніс їй листівку із запрошенням прийти на виборчу дільницю. Але вона її навіть не стала читати, а одразу в присутності агітатора та сусідки по квартирі розірвала, не бажаючи мати з безбожниками нічого спільного.
У самий день виборів, 26 червня 1938 року, агітатор повідомив членів виборчої комісії, що Булгакова відмовилася йти на вибори та розірвала запрошення. Члени комісії, порадившись, вирішили піти до неї додому, щоб знову запросити до виборчої дільниці, а якщо вона хвора, то довезти машиною. Увійшовши до квартири, вони підійшли до її дверей і почали стукати. Не відкриваючи, Олександра спитала, хто вони й навіщо прийшли. Агітатор відповів, що вони прийшли запросити її на вибори. Тоді вона відчинила двері і, вийшовши до них з іконою в руках, почала читати молитви і зокрема молитву «Нехай воскресне Бог». Коли вона перестала молитися, уповноважений виборчою дільницею почав її вмовляти, щоб вона йшла голосувати, але на це вона твердо їм заявила: «Я не піду, я вірю в Бога, а коли я ходила вперше, то після голосування у мене опухли ноги і відкрилися на ногах виразки – так покарав мене Господь за те, що я Йому зрадила. Я не з вами, я з Богом, я проти вас, і голосувати не піду, бо там усі люди чужі».
Три чверті години представники влади намагалися умовити Олександру брати участь у виборах, але вона не погоджувалася, а коли вмовляння їй набридли, то ще раз заявила, що вона не з ними, а проти них і запитала тих, хто прийшов: «Скажіть, державу можна змінити чи ні? Ті, хто прийшли, не зрозуміли, до чого вона це говорить, і стали гаряче її запевняти, що держава, завойована кров’ю робітників і селян, вони нікому не віддадуть. Потім вони почали її розпитувати, чи не болять у неї ноги, пропонували надіслати машину, на що Олександра вкотре повторила: «Я цілком здорова, машина мені не потрібна, і голосувати не буду».

Члени виборчої комісії пішли ні з чим, але того ж дня уповноваження щодо виборчої дільниці повідомив про все, що сталося, представника районного комітету ВКП(б), помічника голови районної ради та заступника голови районної ради та надіслав доповідну записку оперуповноваженому районного відділення УНКВС, який 2 розпорядився викликати та допитати свідків, щоб потім арештувати Олександру.
1 та 4 липня членів виборчої комісії було допитано; вони заявили, що Олександра Булгакова є монашкою, дуже релігійна і виконує всі церковні обряди.
10 липня було допитано сусідку Олександри, яка на всі запитання слідчого також відповіла, що Олександра людина релігійна, веде замкнутий спосіб життя і ні з ким, хто їй відомий, і з сусідами не спілкується.
Після цього 13 липня було виписано справку на арешт Олександри, 26-го – дано на арешт дозвіл, а 27-го – виписано й самого ордера, термін дії якого спливав 30 липня. Але, мабуть, після того, що сталося, Олександра поїхала, і співробітники УНКВС арештували її лише 2 вересня.
Після арешту одразу почалися допити, але Олександра, давши відповіді на запитання анкети, відмовилася давати далі будь-які свідчення. Слідчі протягом кількох днів змушували її відповісти на питання, що їх цікавили, але не змогли нічого досягти, і 10 вересня змушені були скласти акт, що «обвинувачена Булгакова Олександра Іоакимівна категорично відмовилася від надання свідчень слідству». Слідчі і після цього продовжували посилено її допитувати, але 14 вересня все ж таки змушені були скласти наступний акт про відмову її давати свідчення.
Допити тривали до 27 вересня, коли слідчі склали черговий акт про відмову арештованої давати свідчення. Незважаючи на тиск на неї слідчих та тяжкі умови ув’язнення, Олександра залишилася твердою у своїй позиції, і слідчий 28 вересня розпорядився відправити її до лікарні Таганської в’язниці і згадавши про неї лише 5 січня 1939 року, коли добіг кінця термін, відведений законом для слідства. Тоді він випросив у начальника УНКВС у Московській області дозвіл на продовження слідства до 20 березня 1939 року. Дозвол цей йому був наданий, проте слідство вже не могло бути продовжено.
Мучениця Олександра Булгакова померла з голоду в лікарні Таганської в’язниці близько п’ятої години вечора 15 жовтня 1938 року і була похована у невідомій могилі.
Пам’ять мучениці Олександри відбувається 2(15) жовтня і в день святкування Собору новомучеників та сповідників Руських.

Упорядник ігумен Дамаскін (Орловський)

 

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Ще в розробці

Ще в розробці

Ще в розробці

Знайшли помилку