Житія святих,  Лютий

Мучениця Феодулія і мученики Макарій, Євагрій, Елладій

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 5-й день

Свята мучениця Феодулія жила в місті Аназарві за царювання римських імператорів Діоклітіана (284-305) і Максиміана (305-311). Правитель міста Пелагій був дуже жорстокий. Його слуги розшукували по всій області християн і приводили до нього на суд, де вони, вислухавши царський указ, повинні були поклонитися ідолам. Одного разу до нього привели жінку-християнку на ім’я Феодулія. (Вона боялася не так мук, як того, щоб не бути оскверненою невірними, і пропонувала їм багато золота. Але слуги не взяли золота, а привели її на суд до правителя). Пелагій запитав її ім’я і велів поклонитися язичницьким богам; у разі ж відмови погрожував їй жорстокими муками. Свята Феодулія відповіла: “Я – християнка. Ім’я це моє почесне і вічне, люди ж називають мене Феодулією. Я поклоняюся Єдиному Істинному Богу і не поклонюся камінню”.

Пелагій розлютився і наказав починати тортури. Господь подав Феодулії Свою допомогу, і вона не відчувала болю. Пелагій же приписав це дії богів, які щадять Феодулію в надії, що вона звернеться до них.

Свята Феодулія сказала правителю: “Де твої боги, які щадять мене, покажи мені їх, щоб я могла віддати їм честь?” Її привели в храм Адріана, якого шанували наймогутнішим богом. Свята, помолившись Істинному Богу, дмухнула на ідола, і він розсипався. Побачивши це, Пелагій затріпотів від жаху. Якщо чутка про розтрощення ідола дійде до царів, тоді його буде кинуто на поталу звірам. З риданнями припав він до ніг святої Феодулії, благаючи її відновити з праху ідола, обіцяючи за це прийняти християнство.

Свята звершила старанну молитву Господу Іісусу, і ідол, цілий і неушкоджений, знову встав на своє місце. Однак правитель Пелагій не лише не виконав своєї обіцянки стати християнином, а й з іще більшою люттю став терзати мученицю. Під час цих мук підійшов до правителя якийсь Елладій, який наглядав за в’язнями, і попросив віддати йому дівицю Феодулію, обіцяючи змусити її поклонятися богам, бо він хотів прославитися й отримати почесті від градоправителя.

Тяжким мукам віддав Елладій святу Феодулію, перевершивши в жорстокості самого Пелагія. Свята ж молила Бога, нехай дасть Він їй терпіння. Негайно ж отримала вона Божу допомогу і зцілилася. Мучитель був вражений, а свята Феодулія звернулася до нього зі словами вмовляння. “Стань християнином, – говорила вона йому, – щоб удостоїтися вічної честі в Царстві Господа нашого Іісуса Христа, Котрий судитиме живих і мертвих, і відплатить кожному за ділами його”. Так молитвами і настановами привела свята Феодулія Елладія до пізнання істини; він увірував у Христа і сповідав Істинного Бога перед правителем. За це він також прийняв мученицький вінець. Йому відсікли мечем голову, а тіло кинули в море.

Святу ж Феодулію кинули в розпалену піч, але вона залишилася неушкодженою. Після цього її розпростерли на сковорідці, обливали киплячою смолою, воском і олією, але розпечена сковорідка розлетілася на шматки, і вогнем попалило багато народу, зокрема й правителя міста Пелагія, який помер жахливою смертю, а свята Феодулія знову залишилася неушкодженою.

Побачивши таке диво, це надзвичайне явище, безліч людей увірували в Христа, серед яких були почесні громадяни Макарій і Євагрій. Язичники з ще більшою жорстокістю продовжували мучити християн. Вони розпалили піч і кинули в неї святу Феодулію, Макарія, Євагрія і безліч інших, які увірували в Христа. Всі вони з молитвою на вустах прийняли мученицьку кончину і перейшли до життя нескінченного.

Знайшли помилку