Мучениця Еліконіда Солунська, Коринфська

Місяця травня на 28-й день

Свята мучениця Еліконіда жила в III столітті в місті Фессалоніки. Під час гоніння на послідовників Христа свята Еліконіда прийшла в місто Коринф і почала переконувати язичників залишити служіння байдужим ідолам і поклонитися Єдиному Істинному Богові, Творцеві всесвіту. За цю проповідь її схопили і привели до правителя Періннія, який і ласками, і погрозами марно намагався схилити святу до принесення жертви ідолам. Свята мучениця зазнала катувань, але мужньо перенесла їх. Тоді її кинули в палаючу піч, але вона вийшла звідти неушкодженою, бо Ангел Господній остудив жар. Вважаючи святу “чарівницею”, правитель придумував для неї нові муки. З голови стали здирати шкіру, груди і голову їй обпалювали вогнем. Зупинивши тортури, суддя знову взявся вмовляти святу Еліконіду принести ідолам жертву, обіцяючи їй почесті і звання жриці. Раптово свята погодилася. Радісні жерці і народ повели її в капище при звуках труб і литавр і, на прохання святої, залишили її там одну. Але свята Еліконіда, сповнившись богатирської сили, повалила і розбила всіх ідолів. Прочекавши довгий час, жерці увійшли в капище. Побачивши розорення, вони розлютилися до нестями і потягли святу діву з криками: “Віддати чарівницю смерті!” Святу мученицю стали бити, а потім кинули в темницю, де вона провела 5 днів. У в’язниці святій мучениці з’явився Христос Спаситель зі святими Архангелами Михаїлом і Гавриїлом і зцілив її від ран. Нарешті святу віддали на поталу звірам. На неї випустили трьох голодних левів, але звірі підійшли зі смиренністю до мучениці й лизали їй ноги. Натовп язичників кричав і вимагав смерті “чарівниці”. Але в цей час леви вискочили з арени і кинулися на людей, які з жахом втекли. Не знаючи більше, що робити, правитель наказав відтяти голову святій Еліконіді. Свята з радістю пішла на страту і почула голос, що закликав її в небесні оселі. Тіло її було з благоговінням поховано християнами. Смерть її настала 244 року.