...
Житія святих,  Листопад

Мучениця Анна Остроглазова

Місяця листопада на 10-й день

Мучениця Анна народилася 19 листопада 1900 року у місті Калузі у сім’ї протоієрея Іоанна Олексійовича Остроглазова. Закінчила середній навчальний заклад та вступила до інституту народної освіти; закінчивши два курси, вона у 1920 році пішла з інституту. Потім вона вступила працювати бухгалтером до Калузького педагогічного училища. Тут Анну Іванівну за її лагідну вдачу полюбили як викладачі, так і учні, багато з яких приходили до неї поділитися своїми прикростями та бідами. Анна Іванівна була глибоко віруючою, благочестивою та серйозною людиною, і коли Калузьку кафедру очолив єпископ Августин, вона стала його найближчою помічницею. Збираючи про неї відомості і готуючи ухвалу про її арешт, співробітник НКВС склав про неї таку характеристику: «дочка попа, дівиця, активна церковниця». Після її арешту 16 жовтня 1937 року НКВС вимагає від адміністрації педагогічного училища, де вона працювала, дати характеристику своїй співробітниці, заарештованій за звинуваченням у контрреволюційній діяльності. Адміністрація дала таку характеристику Анні Іванівні: «Остроглазова працює в училищі… близько п’ятнадцяти років, добре знає всю обстановку і всіх працівників училища та учнів. З поточною роботою бухгалтера… справлялася… Остроглазова відрізнялася крайньою мовчазністю, тому надзвичайно важко було виявити її обличчя: на зборах і в політгуртку вона ніколи не виступала і в розмовах з викладачами та адміністрацією зазвичай обмежувалася короткими відповідями чи зауваженнями. За наявними відомостями, вона, будучи дочкою служителя культу і живучи разом із батьком, знаходилася завжди в тісному оточенні церковників, сама часто відвідувала церкву, старанно молилася, схилялася перед архієреєм, сама обстановка в їхньому будинку нагадувала церкву… Було також помітне прагнення увійти до курсу всіх питань роботи училища (господарських, навчально-виховних та інших).
Іноді заяви учнів у справах навіть не фінансового характеру подавалися їй перед тим, як потрапляли до адміністрації… Відомий випадок, коли Остроглазова переконувала прибиральницю під час проведення всесоюзного перепису записатися віруючою».
На допитах мужня і благочестива християнка трималася з гідністю та спокоєм, як гідна дочка свого духовного отця – архієпископа Августина.
– Ви заарештовані за антирадянську діяльність, слідство вимагає від вас надання відвертих свідчень з цього питання, – заявив слідчий.
– Антирадянською діяльністю я не займалася і винною не визнаю себе.
– Ви дали помилкові свідчення, слідство має в своєму розпорядженні точні дані, що ви, будучи вороже налаштовані проти існуючого ладу, займалися антирадянською агітацією. Слідство вимагає припинити замикання та дати правдиві свідчення з цього питання.
– Винною себе не визнаю і до попередньої відповіді нічого додати не можу.
– Наслідком встановлено, що ви є учасницею контрреволюційної монархічної організації. Ви це підтверджуєте?
– Я цього не підтверджую.
– Вам зачитуються свідчення обвинуваченого Опанаса Васильовича Любімова: «Членом нашої контрреволюційної церковно-монархічної організації є Анна Іванівна Остроглазова… довірена особа Августина… Вона вела велику антирадянську діяльність, виховуючи в контрреволюційному релігійному дусі інтелігенцію і, головним чином, дітей культу… Ви це підтверджуєте?
– Цього я не підтверджую і винною не визнаю себе.
– Наслідком встановлено, що ви, працюючи бухгалтером педагогічного училища, займалися шкідництвом, чим штучно створювали невдоволення педагогів на заходи партії та радянського уряду. Ви визнаєте себе винною у цьому?
– Шкідництвом я не займалася і винною в цьому себе не визнаю.
– Наслідком встановлено, що ви займалися антирадянським наклепом, поширюючи контрреволюційні забобонні чутки. Ви визнаєте себе винною у цьому?
– Винною у цьому я теж себе не визнаю.
19 листопада 1937 року Трійка НКВС засудила Ганну Іванівну до десяти років ув’язнення до виправно-трудового табору, де вона прийняла мученицьку смерть від голоду.

Знайшли помилку