Мученики Віктор і Стефаніда Дамаські
Місяця листопада на 11-й день
Святий мученик Віктор був воїном під час царювання імператора Марка Аврелія Філософа (161-180). Коли імператор почав гоніння на християн, Віктор відмовився принести жертву богам. Таке обов’язкове жертвопринесення було перевіркою відданості воїна богам, імператорові та батьківщині. Святий був відданий на муки, але пройшов крізь усі тортури неушкодженим. Силою молитви він переміг чародія, який відтоді відмовився від волхвувань і став християнином. За молитвою святого прозріли воїни, які раптово осліпли. Бачачи чудеса, явлені Господом через святого Віктора, молода благочестива дружина одного з мучителів, Стефаніда, відкрито прославила Христа, за що була віддана на люту страту: її прив’язали до двох зігнутих пальм, які, випроставшись, розірвали мученицю. Святого мученика Віктора обезголовили. Мученики постраждали в Дамаску в II столітті, де і поховані їхні чесні останки.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь мученикам Виктору, Стефаниде и Викентию, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего,/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак мученикам Виктору, Стефаниде и Викентию, глас 4
И́же сла́ве, Го́споди и всех Соде́телю,/ Ты в ми́ре яви́л еси́ украше́нных доброде́тельми страстоте́рпцы и му́ченики,// да и́мут непобеди́мую побе́ду.
Ще в розробці