Мученики Сергій Римлянин, Росафський і Вакх Римлянин

Місяця жовтня на 7-й день

Святих мучеників Сергія і Вакха імператор Максиміан (284-305) призначив на високі посади у війську, не знаючи про те, що вони християни. Недоброзичливці донесли Максиміану, що два його воєначальники не шанують язичницьких богів, а це вважалося державним злочином.

Імператор, бажаючи упевнитися в справедливості доносу, наказав Сергію і Вакху принести жертву ідолам, але вони відповіли, що шанують Бога Єдиного і тільки Йому поклоняються.

Максиміан наказав зняти з мучеників знаки їхнього військового сану, зодягнути в жіночий одяг і водити містом із залізними обручами на шиї, на посміховисько народу. Потім знову закликав Сергія і Вакха до себе і дружньо радив не спокушатися християнськими байками і звернутися до богів римських. Але святі були непохитні. Тоді імператор наказав відіслати їх до правителя східної частини Сирії Антіоха, лютого ненависника християн. Антіох отримав цю посаду за допомогою Сергія і Вакха. “Отці й благодійники мої!” – сказав він святим, – “будьте милостиві не тільки до себе, а й до мене: я не хотів би піддавати вас мукам”. Святі мученики відповіли, що для них життя – Христос, а смерть за Нього – придбання. Розгніваний Антіох наказав бити Вакха бичами без милосердя, і святий мученик відійшов до Господа. Сергія взули в залізні чоботи з набитими в них цвяхами і відвели на суд в інше місто, де він був усічений мечем (бл. 300 р.).

Тропарі, кондаки, молитви та величання