...
Мученики Сергій Римлянин, Росафський і Вакх Римлянин 63ecdaaade3fd072088269
Житія святих,  Жовтень

Мученики Сергій Римлянин, Росафський і Вакх Римлянин

Місяця жовтня на 7-й день

Святих мучеників Сергія і Вакха імператор Максиміан (284-305) призначив на високі посади у війську, не знаючи про те, що вони християни. Недоброзичливці донесли Максиміану, що два його воєначальники не шанують язичницьких богів, а це вважалося державним злочином.

Імператор, бажаючи упевнитися в справедливості доносу, наказав Сергію і Вакху принести жертву ідолам, але вони відповіли, що шанують Бога Єдиного і тільки Йому поклоняються.

Максиміан наказав зняти з мучеників знаки їхнього військового сану, зодягнути в жіночий одяг і водити містом із залізними обручами на шиї, на посміховисько народу. Потім знову закликав Сергія і Вакха до себе і дружньо радив не спокушатися християнськими байками і звернутися до богів римських. Але святі були непохитні. Тоді імператор наказав відіслати їх до правителя східної частини Сирії Антіоха, лютого ненависника християн. Антіох отримав цю посаду за допомогою Сергія і Вакха. “Отці й благодійники мої!” – сказав він святим, – “будьте милостиві не тільки до себе, а й до мене: я не хотів би піддавати вас мукам”. Святі мученики відповіли, що для них життя – Христос, а смерть за Нього – придбання. Розгніваний Антіох наказав бити Вакха бичами без милосердя, і святий мученик відійшов до Господа. Сергія взули в залізні чоботи з набитими в них цвяхами і відвели на суд в інше місто, де він був усічений мечем (бл. 300 р.).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь мученикам Сергию и Вакху, глас 5

Удобре́ние Христо́вых страстоте́рпец,/ и о́чи Христо́вы Це́ркве,/ о́чи просвети́те душ на́ших,/ Се́ргие многострада́льне и Ва́кше пресла́вне:/ моли́теся ко Го́споду,/ я́ко да убежи́м тьмы грехо́вныя,/ и све́та яви́мся о́бщницы невече́рняго,// моли́твами ва́шими, святи́и.

Ин тропарь мученикам Сергию и Вакху, глас 4

Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Тропaрь, глaсъ є7:

Ўдобрeніе хrт0выхъ страстотeрпєцъ, и3 џчи хrт0вы цRкве, џчи просвэти1те дyшъ нaшихъ, сeргіе многострадaльне и3 вaкхе преслaвне: моли1тесz ко гDу, ћкw да ўбэжи1мъ тмы2 грэх0вныz, и3 свёта kви1мсz џбщницы невечeрнzгw мл7твами вaшими, с™jи.

Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:

Рaзумъ на враги2 мyжески воwружи1вше, всю2 тёхъ лeсть разруши1сте, и3 побёду свhше пріи1мше, м§ницы всехвaльніи, є3диномhсленнw вопію1ще: добро2 и3 красно2 є4же бhти съ бGомъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку