Мученики Петро, Діонісій, Андрій, Павло і Христина

Місяця травня на 18-й день

Святі мученики Петро, Діонісій, Андрій, Павло, Христина постраждали за часів імператора Декії (249–251). Першим із них постраждав юнак Петро у місті Лампсаку (Геллеспонтському). Наведений на суд правителя Опітіміна, він безстрашно сповідав свою віру в Христа. Благочестивого юнака змушували зректися Господа і вклонитися ідолу богині Венери, але мученик відмовився виконати наказ, заявивши, що християнин не буде кланятися ідолу блудної жінки. Святий Петро був підданий жорстоким катуванням, але доблесно зазнав муки, завдяки Господу Ісусу Христу, який подає йому Свою всесильну допомогу, і був усічений мечем. У той же час були віддані суду Діонісій, Нікомах і два воїни, наведені з Месопотамії, а також Андрій та Павло. Всі вони сповідали свою віру в Христа і відмовилися принести жертву ідолам, за що були віддані катуванням. До великої скорботи всіх християн Нікомах не встояв і зрікся Господа Ісуса Христа, пішов у капище і приніс жертву. Відразу ж він зазнав страшного біснування і помер у страшних муках. Зречення Нікомаха чула 16-річна дівчина Христина, що стояла в натовпі, і вигукнула: “Окаянна і гине людина! Ось ти через одну лише годину здобула собі тепер вічне і невимовне борошно!” Ці слова почув правитель. Він наказав схопити святу діву і, дізнавшись від неї, що і вона християнка, віддав її на осквернення блудникам. У будинок, куди привели святу діву, прийшов Ангел. Залякані його грізним виглядом юнаки зі сльозами стали просити прощення у святої діви і благали помолитися за них, щоб не спіткало їхнє покарання Господнє.

Наступного ранку перед правителем знову постали святі Діонісій, Андрій та Павло. За сповідання віри в Христа вони були віддані натовпу язичників на поталу. Святих прив’язали за ноги, спричинили їх до місця страти і там побили камінням. Під час страти прибігла свята Христина, щоб померти разом із мучениками, але, за наказом правителя, вона була усічена мечем.