Мученики Петро, Діонісій, Андрій, Павло і Христина

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 18-й день

Святі мученики Петро, Діонісій, Андрій, Павло, Христина постраждали за часів імператора Декія (249–251). Першим із них постраждав юнак Петро у місті Лампсаку (Геллеспонтському). Приведений на суд правителя Опітиміна, він безстрашно сповідав свою віру в Христа. Благочестивого юнака змушували зректися Господа і вклонитися ідолу богині Венери, але мученик відмовився виконати наказ, заявивши, що християнин не кланятимться ідолу блудної жінки. Святий Петро був підданий жорстоким катуванням, але доблесно перетерпів муки, завдяки Господу Іісусу Христу, Котрий подав йому Свою всесильну допомогу, і був усічений мечем.

У той же час були віддані суду Діонісій, Никомах і два воїни, приведені із Месопотамії, а також Андрій та Павло. Всі вони сповідали свою віру в Христа і відмовилися принести жертву ідолам, за що були піддані катуванням. До великої скорботи всіх християн Никомах не встояв і зрікся Господа Іісуса Христа, пішов до капища і приніс жертву. Відразу ж він зазнав страшного біснування і помер у страшних муках.

Зречення Никомаха чула 16-річна дівчина Христина, яка стояла в натовпі. Вона вигукнула: “Окаянна людино, яка гине! Ось ти через одну лише годину здобула собі тепер вічну і невимовну муку!” Ці слова почув правитель. Він наказав схопити святу діву і, дізнавшись від неї, що й вона християнка, віддав її на осквернення блудникам. У будинок, куди привели святу діву, прийшов Ангел. Налякані його грізним виглядом юнаки зі сльозами стали просити прощення у святої діви і благали помолитися за них, щоб не спіткало їх покарання Господнє.

Наступного ранку перед правителем знову постали святі Діонісій, Андрій та Павло. За сповідання віри в Христа вони були віддані натовпу язичників на поталу. Святих прив’язали за ноги, потягнули до місця страти і там побили камінням. Під час страти прибігла свята Христина, щоб померти разом із мучениками, але, за наказом правителя, вона була усічена мечем.