Мученики Мелетій Стратилат, Стефан, Іоанн, Серапіон єгиптянин, Каліник волхв, Феодор, Фавст і з ними 1218 воїнів із жінками й дітьми

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 24-й день

За царювання римського імператора Антоніна Геліогабала (218–222) святий мученик Мелетій був воєначальником Галатійської області. Він був християнином і старанно молився, щоб Господь поклав край язичницькій омані. Налякані його молитвою, біси, які мешкали в язичницьких капищах, увійшли в собак, котрі своїм виттям стали наводити страх на жителів області. Святий Мелетій разом зі своїми воїнами знищив оскаженілих собак і зруйнував капища.

Пілся цього мученик був схоплений та приведений на суд правителя Максиміана. За відмову принести жертву ідолам святий Мелетій зазнав катувань і помер, не припиняючи сповідувати свою віру в Христа. Мученицьку кончину прийняли і трибуни його полку, святі Стефан та Іоанн, котрі були обезголовлені за своє сповідання Христа Істинним Богом.

Решта воїнів полку, які також оголосили себе християнами, були усічені мечем зі своїми дружинами та дітьми. В муках загинуло 1218 осіб, а за деякими джерелами — 11000 († близько 218 року).

Святі мученики Феодор і Фавст разом з багатьма іншими були спалені. Із постраждалих жінок і дітей відомі імена святих мучениць Маркіани, Сосанни, Палладії, немовлят Киріака і Християна. Відомі імена деяких із воїнів, дванадцяти трибунів: святих мучеників Фавста, Фіста, Маркела, Феодора, Мелетія, Сергія, Маркеліна, Філікса, Фотіна, Феодориска, Меркурія, Дидима.

Святий мученик Серапіон народився в Єгипті. Він прибув до Галатійської області і був свідком мученицького подвигу святого Мелетія та його дружини. Бачачи мужність, з якою вмирають за Христа ті, хто вірують в Нього, святий Серапіон сам увірував, за що був ув’язнений. У в’язниці до нього зійшов Ангел Божий і висвятив святого Серапіона на єпископа.

Цього дня близькі святого Мелетія, коміти і воїни, зібравшись разом, гучно промовляли, що і вони християни, чим викликали гнів правителя. Єпископу Серапіону і волхву Калінику, який увірував у Христа, мечем відсікли голови, Феодора і Фавста з багатьма іншими було спалено, а жінок і дітей кати порубали дерев’яними мечами. Так святі мученики віддали душі свої в руки Господа.