МУЧЕНИКИ ДАВИД І КОНСТЯНТИН, КНЯЗІ АРАГВЕТСЬКІ

Святі мученики Давид та Костянтин, князі Арагветські, з дитинства виховані у православній вірі, були не лише гідними правителями та мужніми воєначальниками, а й благочестивими християнами. Святі брати сміливо захищали Грузію від мусульманських завойовників. Але сили були нерівними. Арабський воєначальник Мурван-Абдула-Касім, захопивши братів-князів у полон, намагався улесливими обіцянками схилити їх до прийняття мусульманства. Але вони твердо сповідали Христа. Тоді Мурван-Кру (“кру” – глухий) за допомогою чарівників хотів домогтися зречення їх від православної віри. Але святі брати Давид і Костянтин усі хитрощі язичницьких забобонів подолали молитвою. Бачачи непохитність святих сповідників, магометанин наказав піддати їх жорстоким мукам, а потім утопити в річці Ріоні (740 року). Річка винесла тіла братів, освітлені трьома стовпами світла. Християни взяли тіла святих мучеників з річки та поховали в печері гори Цхалцітелі у місті Кутаїсі.

У XII столітті, під час полювання царя Баграта Великого (1072-1117), нетлінні мощі святих братів були знайдені в печері, осіяні світлом. Цар збудував на їхню честь церкву Мучеників (Моцаметі) і заснував Моцаметський монастир. Мощі святих братів прославилися численними зціленнями.

Тропарі, кондаки, молитви та величання