...
Житія святих,  Травень

Мученик Єрмій Команський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 31-й день

Святий мученик Єрмій постраждав за Христа у місті Комани під час гонінь за імператора Антоніна Пія (138–161). Правитель Севастіан, котрий прибув до Каппадокії для виконання наказу про переслідування християн, запропонував святому принести жертву язичницьким богам, обіцяючи за це почесті й милість імператора. Але убілений сивиною воїн мужньо сповідав свою віру у Христа.

Після довгих переконань правитель звелів мучити святого. Його били по обличчю так, що здерли шкіру, а потім кинули до розпаленої печі. Коли через три дні піч відкрили, мученик Єрмій вийшов із неї неушкодженим. Тоді правитель Севастіан наказав волхву отруїти святого Єрмія. Отруєне пиття не завдало йому ніякої шкоди. Так само і другий кубок з дуже сильною отрутою не умертвив мученика.

Волхв увірував, приніс покаяння Христу Спасителю і був одразу ж обезголовлений, хрестившись власною кров’ю і прийнявши мученицький вінець. А святий Єрмій був підданий ще жорстокішим мукам: із нього витягали жили, його кидали в кипляче олово, йому викололи очі, але він смиренно дякував Господу Іісусу Христу.

Потім мученика Єрмія підвісили головою донизу. Три дні висів він у такому положенні. Люди, послані правителем засвідчити смерть мученика, побачили його живим. Вражені дивом, вони осліпли від жаху й стали благати святого допомогти їм. Святий мученик велів посланцям, які осліпли, підійти до нього, поклав на них руки і зцілив їх Ім’ям Іісуса Христа.

В люті правитель наказав здерти з тіла святого всю шкіру, але він все одно залишався живим. Тоді Севастіан, збожеволівши, власноруч відрізав йому голову ножем. Християни таємно поховали тіло мученика Єрмія, від святих мощей якого подавалися численні зцілення.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь мученику Ермию Команскому, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Ерме́й/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак мученику Ермию Команскому, глас 6

И́же по Христе́ усе́рдно подвиза́вся,/ в седи́нах до́блих му́жество стяжа́, му́чениче Ерме́е,/ беззако́нных злоумышле́ния попра́в Христо́вою си́лою,/ от чаро́вных напое́ний невреди́м пребы́сть, зовы́й:// Бог есть со мно́ю, и никто́же на мя.

Тропaрь, глaсъ д7:

М§никъ тв0й, гDи, є3рмeй, во страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый t тебє2 бGа нaшегw: и3мёzй бо крёпость твою2, мучи1телей низложи2, сокруши2 и3 дeмwнwвъ немощны6z дeрзwсти, тогw2мlтвами сп7си2 дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ ѕ7.
Под0бенъ: Е$же њ нaсъ:

И$же по хrтЁ ўсeрднw подвизaвсz, въ сэди1нахъ д0блихъ мyжество стzжA, мч7ниче є3рмeе: беззак0нныхъ ѕлоумышлє1ніz попрaвъ хrт0вою си1лою, t чар0вныхъ напоeній невреди1мь пребhсть, зовhй: бGъ є4сть со мн0ю, и3 никт0же на мS.

Ще в розробці