Мученик Єрмій Команський

Місяця травня на 31-й день

Під час гоніння, спорудженого на християн за царювання нечестивого імператора римського Антоніна, для муки християн був призначений імператором якийсь вельможа, на ім’я Севастіан. Прибувши з Кілікії до Каппадокії, він зустрів у Команах якогось воїна на ім’я Єрмія, старця, побіленого сивиною, християнина, який вірив в єдиного істинного Бога і проводив життя доброчесне. Князь той сказав Єрмію:

– До мене надіслано указ імператора римського Антоніна, що наказує всім християнам приносити жертви богам римським; якщо ж християни не захочуть приносити жертви, то будуть віддані багатьом лютим мукам. Тому і ти, Єрмію, принеси жертву богам: тоді ти будеш другом царя; ти будеш нагороджений великими почестями. Послухайся мене, інакше я віддам мукам і душу, і тіло твоє.

Христовий подвижник Єрмій відповідав на це:

– Я воїн небесного і безсмертного Царя Христа, Його ж Царству не буде кінця; тому я не буду виконувати накази смертного і нечестивого царя, царювання якого є нетривалим, в той час, як царювання Господа нашого Ісуса Христа перебуватиме незмінним на віки вічні; кожен, хто вірить у Нього, успадкує життя вічне. Ось і я вірю в Нього. Раніше я служив Йому таємно, але нині служу явно; диявол не переможе мене; ти ж маєш владу лише над тілом моїм, і то з Божого потурання; над душею ж моєю ніхто не має влади, окрім одного Бога, Котрий дасть мені терпіння і збереже мене неушкодженим навіки.

Після того, як Севастіан вислухав святого Єрмія, звернувшись до нього, сказав:

– Принеси жертву богам, якщо хочеш насолодитися радощами життя цього.

Але святий відповідав:

– Яка може бути для мене радість, яка насолода і яке життя, якщо я, відступивши від Творця мого, поклонюся бісам? Воістину, це не радість, а печаль; це не насолода, а горе; це не життя, а смерть вічна.

Сказав князь:

– Я бачу, що ти дуже мудрий.

Відповів святий:

– Я мудрий про Господа, Бога мого, в Якого я вірю і Якому я служу з усією ретельністю; за Нього я готовий постраждати і згоден з радістю померти.

– Поважаючи сивини твої і розум твій, – сказав князь, – я готовий пощадити і помилувати тебе.

Відповідав святий:

– Я не шукаю милості в тебе, але шукаю милості в Бога, Який умудряє рабів Своїх Духом Святим.

На це князь сказав:

– Отже, ти віддаєш перевагу життю перед смертю?

– Ця смерть, – відповів святий, – не є смерть, але життя вічне, якщо я з терпінням перенесу призначені тобою муки.

Тоді князь наказав трощити обличчя святого камінням, бити його в уста і здирати шкіру з обличчя його. І сказав святий:

– Дякую Богові моєму, бо благодать Його перебуває зі мною.

Потім князь запитав воїна:

– Чому ти не береш свого оброку, як беруть його всі інші воїни?

– Оскільки ви несправедливо оббираєте убогих, – відповів мученик, – то я з цієї причини не беру оброків ваших і не харчуюся ними, бо я маю духовну поживу, що її подає мені Дух Святий, від якої і ніколи не зажадаю.

Тоді князь наказав розпалити піч і кинути в неї мученика Христового. Через три дні розкрили піч, але знайшли святого живим і неушкодженим, який прославляв Бога, бо вогонь не доторкнувся до тіла його.

Після цього князь, закликавши волхва, наказав йому дати отруту Єрмію.

Святий же, помолившись Богові, випив отруєний напій і анітрохи не постраждав, згідно зі словом Христа Господа, що сказав: “якщо що смертоносне вип’ють, не зашкодить їм” (Мк. 16:18).

Волхв приготував ще більш небезпечну отруту і дав мученику, сказавши:

– Якщо ти анітрохи не потерпиш від цієї отрути, то я залишу своє чаклунство і увірую в розп’ятого Бога, Якому ти служиш.

Святий же Єрмій, скуштувавши цю отруту і випивши її до дна, анітрохи не постраждав, але продовжував перебувати здоровим і неушкодженим. Тоді волхв воззвав:

– Ти переміг мене, Єрмію! Ти здолав і переміг мене, раб Христовий! Ти врятував від пекла загиблу душу мою і спонукав мене служити Богові. Подібно до того, як стара статуя, зроблена із заліза, коли її перекували, оновлюється, так оновлююся душею і я, постарілий у гріхах і нечесті; оновлююся я, звертаючись до Бога живого, що перебуває вічно. О, Боже небесний, єдиний істинний, що позбавив мене від спокуси бісівської і від скверни ідолослужіння за допомогою раба Твого Єрмія! Прийми мене, грішного, що звертається до Тебе, і помилуй мене, що сповідує Тебе!

Коли він волав так, князь сповнився люті й наказав обезголовити його. І усічений був волхв той, охрестившись кров’ю своєю; і відійшов новий християнин і мученик до Христа Бога, заради Якого він поклав життя своє.

Святого ж Єрмія князь наказав мучити без милосердя, витягуючи жили по всьому тілу його. Будучи так жорстоко мученим, святий сказав:

– Я абсолютно не відчуваю ніякого болю від муки; бо, подібно до того, як ніж, розрізаючи жилу, випускає непридатну кров і дає здоров’я тілу, так і я, приймаючи викидання жив із тіла мого, роблюся все більш і більш здоровим у вірі Христовій.

Потім мучитель наказав кинути святого в котел, наповнений киплячою олією. Але казан негайно охолов, і масло кипляче перетворилося на прохолодну росу. Мученик же Христовий гучно вигукував:

– Я не відчуваю болю і не виконаю твого наказу, мучителю! Я лише буду виконувати волю Отця небесного, Якому і приношу себе самого в жертву непорочну, бо Він – Владика душ і тіл наших.

У той час, як святий говорив так, мучитель наказав лити в гортань його гіркий оцет, змішаний із жовчю. Мученик же говорив:

– Ця гіркота для мене все одно що сот медовий заради Бога мого, в ім’я Якого я і терплю все це.

Потім мучитель наказав виколоти очі святому Єрмію. Почувши про це, святий сказав мучителю:

– Якщо тобі потрібні очі мої тілесні, що бачать суєту світу цього, – то візьми їх; я маю очі сердечні, якими ясно споглядаю світло істинне.

І виколоті були очі у святого мученика.

Потім святого повісили долілиць головою і він висів у такому положенні три дні, так що багато крові вийшло через ніздрі його. Після ж трьох днів, прийшли деякі подивитися на святого, думаючи, що він уже помер, але знайшли його живим і таким, що славить Бога, чому вельми здивувалися. Але за невір’я їхні очі їхні вкрилися мороком; вони осліпли і почали волати:

– Помилуй нас, раб Бога істинного, бо ми вражені сліпотою!

Святий же сказав їм:

– Підійдіть до мене!

Коли вони підійшли до нього, то він, поклавши на них свої руки, сказав:

– В ім’я Господа мого Ісуса Христа, прозрійте.

І негайно всі прозріли і, повернувшись, розповіли про все, що сталося.

Князь же, розгнівавшись ще більше, наказав здерти шкіру з усього тіла мученика. Коли слуги виконували наказ мучителя, святий паплюжив князя і докоряв його мерзенним богам, чим викликав князя на ще більший гнів. Заричавши як лев, він ножем відрізав чесну голову святого мученика.

Так закінчив подвиг свій мученик Христовий Єрмій.

Християни, прийшовши таємно на місце те, взяли чесне тіло його і поховали в Каппадокії на місці, що називалося Комана. Тут відбувалося багато чудес від чесних мощей мученика і подавалися різноманітні зцілення на славу Христа, Бога нашого, Котрому разом з Отцем і Святим Духом возноситься слава, честь і поклоніння, нині й у нескінченні віки. Амінь.

Тропарі, кондаки, молитви та величання