Житія святих,  Листопад

Мученик Вікентій Августопольський (Сарагоський), Валенсійський, диякон

Місяця листопада на 11-й день

Святий мученик Вікентій з дитинства був учнем мудрого пастиря, єпископа міста Августополя (нині Сарагосса, Іспанія), блаженного Валерія. Коли виповнився час повноліття, доброчесного, освіченого і красномовного Вікентія висвятив єпископ Валерій у диякони. Оскільки сам єпископ був недорікуватим, то він благословив проповідувати Слово Боже і в храмі, і в народі своєму диякону, прекрасному оратору. За наказом Діоклітіана (284-305) до Іспанії, до міста Валенсії, прибув правитель Даціан із повноваженнями розшукувати і стратити християн. Правителю донесли про мудрого єпископа і його диякона-проповідника. Скутих старця і його учня воїни-вершники потягли за собою з Августополя до Валенсії та побитих, змучених кинули в темницю, де їм не давали ні їжі, ні води. Першим допиту піддали єпископа. Старець говорив тихо, недорікувато, здавалося, невпевнено. Тоді вперед вийшов святий Вікентій. Найпрекраснішу проповідь у своєму житті виголосив святий перед суддями і народом, що зібрався, сповідуючи і прославляючи Бога, в Трійці прославленого, – Отця, і Сина, і Святого Духа. Відправивши єпископа назад у в’язницю, гонитель наказав мучити святого диякона. Багато тортур пройшов мученик, його, розіп’ятого на хресті, били і палили розпеченими прутами. Коли він зірвався з хреста, то сам із радістю зійшов на нього, просячи катів знову прибити себе, щоб випробувати хресні муки Спасителя. Після тортур мученика кинули в темницю, і варта вночі з подивом чула, як він співав псалми, бачила в темниці неземне променисте світло. На ранок святого мученика спалили. Це сталося 304 року.