Мученик Петро Антонов

Місяця листопада на 19-й день

Петро Іванович Антонов народився в станиці Кам’янська Донецької області 1872 року. До революції він служив офіцером у Царській армії, потім, після революції обирає для себе служіння Церкві на посаді псаломщика. 1923 року Петра Івановича звинувачують у “релігійній пропаганді” і засуджують до 1 року позбавлення волі.

Наступного разу мученика заарештовують 1930 року. За “антирадянську пропаганду” він засуджений до 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав. Після 5 років відсидки, 1935 року, Петро Іванович пробує втекти. Настає новий вирок: заново 10 років таборів. Етапом його доправляють у Карлаг у Казахстані. 21 листопада 1937 року Антонова знову заарештовують і заводять нову справу. Йому приписують “поширення провокаційних чуток і власних передбачень із релігійної точки зору про швидку загибель радянської влади”. Як ідеться в обвинувальному висновку, “Антонов П.І. у пред’явленому обвинуваченні винним себе не визнав, однак сам не заперечував участі в зборах, на яких говорив про свої “видіння””.

17 грудня 1937 року трійка НКВС проговорила Петра Івановича Антонова до вищої міри покарання. Вирок було приведено у виконання 7 березня 1938 року.