Мученик Павло Соколов

Місяця лютого на 13-й день

Мученик Павло народився 3 березня 1892 року в місті Руза Московської губернії в сім’ї Сергія Гавриловича і Катерини Степанівни Соколових. Сергій Гаврилович служив спочатку псаломщиком у храмі в ім’я великомученика Димитрія Солунського в місті Руза, а 1912 року його висвятили на диякона до цього храму. У 1918 році диякона Сергія було висвячено на священника до одного з храмів у Рузькому повіті, у 1932 році його направили служити до Спасської церкви в селі Дуброво Рузького району. 1906 року його син, Павло, закінчив Волоколамське духовне училище, 1914-го – Віфанську Духовну семінарію і вступив псаломщиком до храму великомученика Димитрія, де в цей час дияконом служив його батько, і тут прослужив до свого арешту.
Павла Сергійовича заарештували 10 лютого 1938 року, його ув’язнили в камеру попереднього ув’язнення при Рузькому відділенні НКВС, і того ж дня допитали.
– Скажіть, громадянине Соколов, яких репресій ви зазнавали за радянської влади? – запитав його слідчий.
– З 1934 року я президією Рузької міськради був позбавлений виборчих прав і поновлений у цивільних правах лише з дня затвердження конституції в 1937 році. Крім того, наше господарство в 1932-му і в 1933 роках обкладали твердим завданням на постачання державі молока і м’яса, інших репресій я не зазнавав.
– Скажіть, громадянине Соколов, який зв’язок ви підтримуєте з вашим батьком Сергієм Гавриловичем Соколовим?
– Що стосується господарства, то рівноправним членом сім’ї він не є, але він відвідує наш будинок дуже часто, і особливо в літній період.
– Слідство має дані, що ви займалися серед населення контрреволюційною агітацією, спрямованою проти партії і радянської влади, – заявив слідчий.
– Контрреволюційною агітацією я не займався, і це обвинувачення я категорично заперечую, – відповів Павло Сергійович.
Це був останній допит. 14 лютого слідчий склав обвинувальний висновок, і 16 лютого трійка НКВС засудила Павла Сергійовича до розстрілу. Псаломщика Павла Сергійовича Соколова було розстріляно 26 лютого 1938 року, його поховали в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.