Мученик Іоанн Валах
День пам'яті (н. ст.)
Місяця травня на 12-й день
Святий мученик Іоанн Влах, або Валах (“Румун”), жив у XVII столітті. Він був родом із Волоської області Олтенії.
Одного разу валаський господар (володар) Міхня Воде вирішив перебити всіх турків, які перебували на території Валахії, щоб помститися за скоєні в його країні беззаконня і грабежі. Зібравши військо, він виконав своє заповітне бажання.
Дізнавшись про такий вчинок свого васала, розгніваний турецький султан піднявся війною на Волоське господарство. Османи спустошили всю країну і забрали в полон близько п’ятдесяти тисяч румунів, серед яких був і п’ятнадцятирічний Іоанн, про котрого пише у своїх оповіданнях про мучеників чиновник Константинопольського патріархату на ім’я Іоанн Каріофіл.
Молодий румун був красивим і розумним, глибоко віруючим. Турки розділили між собою в’язнів. Іоанн потрапив до рук одного жорстокого і перелюбного воїна. Крім важкої дороги, голоду та втоми, полонені зазнавали побиття і всякого роду наруги.
Примушуваний турком до содомського гріха, блаженний Іоанн чинив опір, сповідуючи, що є християнином і ненавидить нечисті похоті язичників. Сповнившись ненависті, турок хотів застосувати насильство, проте молодий християнин, утверджений ревністю у Христі, вдарив нечестивця, який негайно помер.
Соратники вбитого, схопивши Іоанна, надягнули на нього залізні кайдани, в яких Іоанну довелося добиратися до Константинополя кілька місяців.
У Константинополі турки віддали юного сповідника в рабство дружині вбитого ним воїна. Ця жінка, зачарувавшись красою Іоанна, спокушала його і схиляла до прийняття ісламу, переконуючи зректися віри в Христа.
Тоді блаженний Іоанн, помолившись зі сльозами Спасителю і Його Пречистій Матері, відповів:
— Я вірую в істинного Бога і бажаю віддати своє життя за Христа більше, ніж прийняти вашу оману і одружитися з тобою!
Святого кинули до в’язниці, де багато днів піддавали жахливим катуванням і численним тортурам. Безсоромна жінка кілька разів приходила і знову повторювала свою пропозицію. Але вірний раб Христовий і сповідник ціломудреності відважно чинив опір усім нападкам як болю, так і хтивості, лишився непохитним у вірі й був засуджений до смерті.
29 квітня / 12 травня 1662 року візир наказав міському префектові стратити мученика. Він був повішений турками в Константинополі. Сповідник Христовий Іоанн Румун прийняв свій нетлінний мученицький вінець, віддавши душу свою в руки Господа нашого Іісуса Христа, Якого з ранніх років полюбив усім серцем своїм.