...
Мученик Димитрій Іллінський p1dr0mudjif741v3d17fid5v4dc3
Житія святих,  Лютий

Мученик Димитрій Іллінський

Місяця лютого на 4-й день

Мученик Димитрій народився 21 жовтня 1894 року в селі Ново-Різдвяне Раменської волості Бронницького повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Іоанна Іллінського, який служив у храмі Іоанна Предтечі в цьому селі. Димитрій закінчив сільську школу і два класи духовного училища і з 1914 року, після смерті батька, став служити псаломщиком у рідному храмі; за своє доброчесне життя він користувався великою повагою парафіян.
Після революції почалися гоніння від безбожної влади, і Дмитра Івановича стали попереджати, що і його заарештують. Одного разу чоловік, який прийшов його попередити, пообіцяв позбавити його від в’язниці, якщо псаломщик дасть йому грошей. Але Дмитро Іванович вирішив, що так і так не уникнути арешту, гроші пропадуть і сім’я залишиться без засобів до існування, і грошей не дав.
У свій час пропонували йому піти з храму і влаштуватися працювати в сільраду, але й від цього він відмовився, не бажаючи зрадою Церкви купувати собі життя.
У 1936 році влада ухвалила рішення про знесення храму Іоанна Предтечі та кладовища навколо нього для підготовки майданчика під будівництво ЦАГІ. Священик храму Петро Озерецковський разом зі старостою вирушили до Москви в Патріархію, щоб запитати, що тепер їм слід робити. Прохачам порекомендували не розпочинати клопоту за залишення церкви у вірян, і тоді староста, почувши настільки безнадійну відповідь, спитала, а чи є в парафіян принаймні можливість хоча б на якийсь час відтермінувати закриття храму, який вони люблять і не хочуть втрачати. Бачачи їхню рішучість, їм порадили подати клопотання до ВЦВК.

Клопотання було написано і надіслано, і до травня 1937 року влада не робила спроб закрити храм. Але 11 травня 1937 року вірянам повідомили, що ВЦВК відмовив їм у проханні і храм буде закрито. З цього часу перед храмом щодня стали збиратися віруючі жінки. 15 травня прибули представники влади, які зажадали, щоб віряни віддали ключі від храму, але ключі не було віддано, і тоді, незважаючи на протести парафіян, вони зламали замки.
4 вересня 1937 року священиків храму, старосту, псаломщика Дмитра Іллінського та одну з активних парафіянок Ольгу Євдокимову заарештували та ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві. Храм після арешту священиків було закрито. Місцева влада розпорядилася скинути дзвони, розбити мармурове розп’яття Христа, яке було в храмі, спалити ікони і церковні книги. Кована огорожа цвинтаря була розбита і повалена біля місцевого клубу, всі пам’ятники на цвинтарі були розбиті та знищені, а на місці храму встановлено парашутну вежу, яка з часом стала непридатною і занедбаною.
– Слідство має матеріали про вашу активну контрреволюційну діяльність. Пропоную вам конкретизувати її, – зажадав від псаломщика слідчий.
– Ніякої контрреволюційної діяльності я ніколи не вів, – відповів Дмитро Іванович.
– Розкажіть, у чому полягає інструктаж вас попом Озерецьковським щодо проведення роботи з протидії закриттю церкви?
– Жодних вказівок чи інструктажу щодо протидії закриттю церкви від Озерецьковського я не отримував.
– Хто керував дебошем церковників 15 травня, який стосувався закриття церкви?
– Хто керував – мені абсолютно невідомо.

– Ви говорите неправду, слідство має дані, що бешкетуванням керував піп Озерецьковський, який здійснював керівництво через вас особисто. Вимагаю від вас правдивих свідчень.
– Я показую слідству правду, я повторюю, що… ніякого керівництва… Озерецьковський через мене не здійснював і ніяких завдань мені не давав, і взагалі розмови у нас про протидію радянській владі не було.
17 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила Дмитра Івановича до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Псаломщик Дмитро Іванович Іллінський помер в ув’язненні 17 лютого 1938 року і був похований у безвісній могилі.

 

Знайшли помилку