...
Житія святих,  Жовтень

Мученик Арефа Негранський, градоправитель

Місяця жовтня на 24-й день

Мученик Арефа і з ним 4299 мучеників постраждали за Господа Ісуса Христа в VI столітті. Арефа був правителем міста Неграна в Гравії, жителі якого були християнами. Аравійський (або Омірітський) цар, юдей Дунаан, вирішивши знищити християнство в країні, видав указ про вбивство всіх послідовників Христа. Жителі Неграна залишилися вірні Господу, і Дунаан прийшов з великим військом розорити місто. Біля стін Неграна царські глашатаї сповістили, що Дунаан залишить у живих тільки тих, хто зречеться Розп’ятого Галілеянина і Хреста Його, який є “знамення прокляття”. Не зумівши взяти християнське місто силою, Дунаан пішов на обман, заприсягнувшись, що не примушуватиме християн переходити в юдейство, а лише обкладе Негран даниною. Жителі міста не послухалися поради святого Арефи і, повіривши Дунаану, відкрили ворота.

Наступного дня Дунаан повелів розпалити величезне багаття, кинути туди всіх кліриків Церкви міста, щоб залякати інших християн. Так спалили 427 осіб. Правитель Арефа та інші старійшини були посаджені в темницю. Потім мучитель розіслав по місту своїх проповідників, щоб навертати християн в юдейство. Сам же розмовляв із приведеними з в’язниці жителями, кажучи: “Я не вимагаю від вас, щоб ви зреклися Бога неба і землі, не хочу, щоб ви поклонялися ідолам, але бажаю тільки, щоб не вірили ви в Ісуса Христа, тому що Розіп’ятий був людиною, а не Богом”. Святі мученики на це відповіли, що Ісус – Бог Слово, Друга Іпостась Святої Трійці, який для порятунку людей прийняв плоть людську від Духа Святого і Марії Діви. “Не зречемося Христа, бо Він для нас – Життя, а смерть за Нього – придбання”, – заявили страждальці Дунаану. Понад чотири тисячі християн – чоловіків, жінок, людей похилого віку та дітей – із міста Неграна та навколишніх селищ прийняли за Христа Спасителя мученицьку кончину.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь мученику Арефе Негранскому и иже с ним, глас 1

Му́жествовавше во Христе́ проти́ву безбо́жнаго царя́,/ му́ченицы святи́и,/ и того́ неве́рие иуде́йское во Христа́ обличи́вше,/ прия́ша мук томле́ние и глава́м усече́ние;/ тем восхвали́ша тя А́нгели,/ и ве́рных ро́ди тя прославля́ют, Аре́фо,/ и пострада́вших с тобо́ю,// я́ко моля́щихся при́сно о душа́х на́ших.

Кондак мученику Арефе Негранскому и иже с ним, глас 4

Весе́лия хода́тай нам наста́/ светоно́сный днесь страстоте́рпец пра́здник,// его́же соверша́юще, сла́вим в Вы́шних Су́щаго Го́спода.

Тропа1рь, гла1съ а7:

Му1жествовавше во хrтЁ проти1ву безбо1жнаго царS, мч7ницы ст7jи, и3 того2 невёріе їуде1йское во хrта2 w3бличи1вше, пріsша му1къ томле1ніе и3 глава1мъ u3сэче1ніе; тёмъ восхвали1ша тS а4гGли, и3 вёрныхъ ро1ди тS прославлsютъ, а3ре1fо, и3 пострада1вшихъ съ тобо1ю, я4кw молsщихсz при1снw w3 душа1хъ на1шихъ.

Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Kви1лсz є3си2 днeсь:

Весeліz ходaтай нaмъ настA свэтон0сный днeсь страстотeрпєцъ прaздникъ, є3г0же совершaюще, слaвимъ въ вhшнихъ сyщаго гDа.

Ще в розробці