...
Житія святих,  Ікони

Моздоцька ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Перехідне святкування у Преполовіння Пʼятидесятниці / місяця серпня на 15-й день

Свята цариця Грузинська Тамара, яка жила наприкінці XII – на початку XIII століття, сприяла поширенню на Кавказі християнства, побудувала безліч храмів у горах та ущелинах і забезпечувала їх начинням та облаченням. До одного із таких храмів, що знаходився біля осетинського аулу Мар’ям-Kay, вона і надіслала список з афонської Іверської ікони Божої Матері в дар новопросвітленим християнам. Написана ця ікона була благочестивою людиною, котра перед тим, як почати роботу, постила шість тижнів.

До 1768 року ця ікона Богоматері зберігалася в Куртатинському окрузі. Тут вона тричі чудесним чином залишалася неушкодженою після пожеж. Того ж року за наполяганням імператриці Катерини II осетини аулу Мар’ям-Kay мали виселитися із Куртатинського округу.

Вирушивши в дорогу і взявши з собою Іверську ікону, подорожні-осетини заночували на березі річки Терек біля міста Моздока. Всю ніч від святої ікони виходило яскраве світло, освітлюючи всю околицю, а вранці, коли переселенці хотіли продовжити свій шлях, воли, запряжені в арбу, на якій містилася Іверська ікона, не змогли зрушити з місця. Одному з подорожніх було уві сні видіння: Богородиця наказала залишити ікону на цьому місці. Звістка про це дійшла до архієрея Гаїя, який звершив урочистий молебень біля ікони. Архієрей хотів було перенести ікону в міський собор, але йому теж було відкрито, що святий образ має залишатися на тому самому місці. Єпископ дослухався до цього небесного веління і побудував тут для Іверської ікони каплицю, на місці якої в 1796–1797 роках було збудовано храм в ім’я Успіння Богоматері, тут же незабаром було засновано жіночу обитель. Але 1799 року і храм, і монастир було закрито, як було скасовано й саму Моздоцьку єпархію.

За переказами, коли ватажок кавказьких горян Шаміль підходив зі своїм військом до Моздока, щоб оволодіти ним, йому з’явилася у видіннях Жінка в білому вбранні і наказала не чіпати місто.

Наприкінці XIX століття на честь Іверської ікони Божої Матері жителями Моздока був збудований величний храм. Але не тільки моздоцькі жителі вважали цю ікону своєю покровителькою — її шанували на всьому Кавказі; і не лише православні, а й католики, які населяли Кавказ, служили їй молебні та ставили перед нею свічки.

Від Іверської Моздоцької ікони сталося багато чудес і зцілень. Часто за обітницею прочани приходили до неї здалеку босоніж і кілька разів обходили навколо собору на колінах. Щороку її переносили до міста Владикавказ, де вона перебувала близько місяця.

На превеликий жаль, після революції 1917 року ікона була загублена, і сьогодні в Успенській церкві міста Моздока знаходиться її список.

Знайшли помилку