...
«Ікона Божої Матері, іменована "Казанська"» p1aoh1mhjjqdr1u5418p4ierj443
Житія святих,  Ікони

«Ікона Божої Матері, іменована “Казанська”»

Місяця жовтня на  22-й день

Історія Казанської ікони Божої Матері розпочинається з XVI століття. При цьому обставини і місце її явлення навіть сьогодні здаються незвичайними та дивовижними.

Образ Богородиці з’явився в Казані у 1579 році, коли місцеве населення переважно було мусульманським. Всього 27 років минуло з дня взяття його військами Івана Грозного у 1552 році. Окрім того, напередодні явлення – в червні 1579 року – місто охопила страшна пожежа, і багато місцевих жителів вважали це справою рук християн. Тим не менше саме в цьому місті і в цей неспокійний час і явила Свій чесний образ Матір Божа.

Саме явлення відбулося наступним чином. Через деякий час після пожежі одній дев’ятирічній дівчинці Матроні, дочці стрільця царського війська — починає являтися Сама Божа Матір з повелінням відшукати Свій образ на одному з попелищ. Після першого явлення Богородиці дівчинці ніхто не повірив. Однак Матір Божа являлася Матроні ще не раз і не два, і дівчинка продовжує звертатися до дорослих з проханням відшукати образ. Через деякий час мама Матрони звертається до православних священиків з проханням про допомогу і розповіддю про чудесне бачення своєї дочки. Однак священнослужителі сумніваються в істинності цих явищ і не поспішають відшукувати образ. Лише після неодноразових наполегливих звернень до єпископа Казані було вирішено відшукати образ Пречистої Богородиці. В результаті образ, загорнутий в сукно, був знайдений на одному з попелищ. За переказами, образ був знайдений тільки тоді, коли копати почала сама Матрона.

На місці знайдення ікони за повелінням царя був побудований Богородицький дівочий монастир і церква, а перший її список був відправлений у Москву.

Вважається, що в подальшому оригінал ікони постійно зберігався в Казанському Богородицькому монастирі аж до початку ХХ століття. В самій же Російській імперії ходило безліч шанованих списків Казанської ікони Божої Матері. Історія вшанування цього образу багато в чому пов’язана саме з ними.

Великою подією в історії Російської імперії, де явила Свою милість Богородиця, стала війна з Наполеоном у 1812 році. Саме перед Казанським образом молилася російська армія, перш ніж їй вдалося так швидко (війна тривала всього один рік) вигнати ворога. І не кого-небудь, а самого Наполеона, який вже підкорив майже всю Європу. Одна з великих перемог російської армії у 1812 році була здобута в ході Вяземської битви, як раз в день святкування Казанської ікони Божої Матері — 22 жовтня.

До кінця XIX століття цей образ Божої Матері став одним з найбільш шанованих в імперії. Причому це стосується всього православного населення країни. Навряд чи можна було б знайти в той момент віруючої людини, яка б не знала Казанського образу Богородиці чи хоча б одного з його численних шанованих списків.

Історія явленого образу Казанської ікони Божої Матері сповнена загадок і трагізму. З моменту свого явлення і аж до початку ХХ століття оригінал ікони постійно знаходився в Богородицькому жіночому монастирі Казані, тобто на місці свого чудесного явлення. Однак, коли настали смутні революційні роки, можливо, заради науки або смирення Господь позбавив її цього чудотворного образу. У багатьох людей тієї епохи проявилися риси відступництва від рідної віри, віри своїх батьків. Швидше за все, це стало однією з ряду причин трагедії. Зараз, через багато років, ті події можна простежити досить докладно.

В ніч з 28 на 29 червня 1904 року Казанський образ Пресвятої Богородиці був викрадений.

Вважається, що момент для крадіжки ікони був обраний не випадково. Протягом чотирьох днів, що передують крадіжці, у монастирі знаходилася принесена в місто Смоленська ікона Божої Матері. У зв’язку з цим в обителі щодня відбувалися тривалі святкові богослужіння. 28 червня Смоленська ікона була винесена з монастиря для повернення додому. Після закінчення всенічного бдіння монахині розійшлися по келіях. На початку третьої години ночі одна з послушниць, Тетяна Кривошеєва, вийшовши на подвір’я монастиря, почула крики про допомогу, які лунали з боку дзвіниці. Виявилося, що це кричав сторож монастиря Федір Захаров. Його знайшли замкненим у підвалі собору.

При огляді собору було знайдено місце, через яке всередину проникли злодії. Те, що це були саме злодії, а не просто вандали, з’ясувалося, коли була встановлена пропажа Казанського образу Божої Матері та ікони Спасителя. Обидві ікони поміщалися в іконостасі. Ікони були прикрашені коштовними ризами – це, мабуть, і привернуло грабіжників. Як було зазначено пізніше, крім ікон також було викрадено 365 рублів пожертвувань, які зберігалися в свічкових ящиках.

Новина про викрадення чудотворного образу швидко облетіла не тільки Казань, але і всю країну. На щастя, завдяки доглядачеві Олександрівського ремісничого училища Володимиру Вольману (він дав поліції дуже цінні відомості), злочинців швидко знайшли. В результаті злагоджених, а головне, швидких дій всіх небайдужих до цієї біди людей поліція дуже скоро вийшла на головного підозрюваного – селянина 28 років Варфоломія Чайкіна (Стояна). Вже 5 липня він разом зі своєю дружиною Параскою Кучеровою(офіційно вона була його співмешканкою), був затриманий в Нижньому Новгороді, куди вони спробували втекти з Казані на пароплаві «Ніагара».

При обшуку на квартирі Чайкіна були виявлені коштовності і частинки прикрас з ікон Богородиці та Спасителя. Проте самих ікон не знайшли. За словами 9-річної Євгенії, дочки співмешканки Чайкіна, ікони були порублені і спалені у пічці. Схожі свідчення дали ще кілька осіб, які проходили як свідки — зокрема, це була мати Параски, Олена Шилінг.

25 листопада 1904 року в Казанському окружному суді розпочався судовий процес. Перед судом в якості підсудних постали Варфоломій Чайкін (Стоян), Ананія Комов (обидва — безпосередні учасники злочину), Федір Захаров, Микола Максимов (найближчі подільники), Параска Кучерова і Олена Шилінг (обидві — приховували злочин).

Після тривалих слухань рішенням суду Варфоломій Чайкін (Стоян) був засуджений на 12 років каторжних робіт, Ананія Комов – на 10 років. Максимов був засуджений до заслання на 2 роки 8 місяців в виправні арештантські відділення. Параску Кучерову і Олену Шилінг засудили до 5 місяців 10 днів в’язниці. Сторож Федір Захаров, який підозрювався у пособництві, був виправданий.

Однак, як виявилося, зовсім ця історія ще не завершилася. Принаймні, у сенсі духовної опіки Божої Матері про православних Казані.

Новий виток історія з Казанської іконою Божої Матері отримала вже в наші дні. У 2004 році з Ватикану надійшла пропозиція про зустріч Папи Римського Івана-Павла II зі Святішим Патріархом Олексієм II. Приводом стало знаходження при папському дворі в 1993 року образу Пресвятої Богородиці невідомого походження. Після розбору ситуації мистецтвознавці прийшли до висновку, що ця ікона є одним із списків Казанського образу.

І хоча зустріч патріарха і Папи так і не відбулася, у серпні 2004 року ікона була доставлена в Москву католицької делегацією, яку очолював кардинал Вальтер Каспер. 28 серпня вона була передана патріарху Олексію II в Успенському соборі Московського Кремля. Було прийнято рішення перенести образ в Казань, а до того часу він зберігався в резиденції патріарха.

У липні 2005 року, перебуваючи з архіпастирським візитом у Казані, патріарх Олексій II звершив Літургію у Благовіщенському соборі Казанського кремля. По закінченні богослужіння Казанської єпархії був переданий принесений з Ватикану Казанський образ Божої Матері. Ікону помістили туди, де колись перебував оригінал, — у Хрестовоздвиженський храм колишнього Богородицького монастиря. Таким чином, можна сказати, відбулося друге віднайдення образу Матері Божої в Казані.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Казанской», глас 4

Засту́пнице усе́рдная,/ Ма́ти Го́спода Вы́шняго,/ за всех мо́лиши Сы́на Твоего́ Христа́ Бо́га на́шего,/ и всем твори́ши спасти́ся,/ в держа́вный Твой покро́в прибега́ющим./ Всех нас заступи́, о Госпоже́ Цари́це и Влады́чице,/ и́же в напа́стех и в ско́рбех, и в боле́знех обремене́нных грехи́ мно́гими,/ предстоя́щих и моля́щихся Тебе́ умиле́нною душе́ю/ и сокруше́нным се́рдцем,/ пред пречи́стым Твои́м о́бразом со слеза́ми,/ и невозвра́тно наде́жду иму́щих на Тя,/ избавле́ния всех зол,/ всем поле́зная да́руй,/ и вся спаси́, Богоро́дице Де́во:// Ты бо еси́ Боже́ственный покро́в рабо́м Твои́м.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Казанской», глас 8

Притеце́м, лю́дие, к ти́хому сему́ и до́брому приста́нищу,/ ско́рой Помо́щнице, гото́вому и те́плому спасе́нию, покро́ву Де́вы,/ ускори́м на моли́тву и потщи́мся на покая́ние:/ источа́ет бо нам неоску́дныя ми́лости Пречи́стая Богоро́дица,/ предваря́ет на по́мощь, и избавля́ет от вели́ких бед и зол// благонра́вныя и богобоя́щияся рабы́ Своя́.

Тропaрь, глaсъ д7:

Застyпнице ўсeрднаz, м™и гDа вhшнzгw. за всёхъ м0лиши сн7а твоего2 хrтA бGа нaшего, и3 всBмъ твори1ши сп7сти1сz, въ держaвный тв0й покр0въ прибэгaющымъ. всёхъ
нaсъ заступи2, q гпcжE цRце и3 вLчце! и5же въ напaстехъ и3 ск0рбехъ, и3 въ болёзнехъ њбременeнныхъ грэхи6 мн0гими, предстоsщихъ и3 молsщихсz тебЁ ўмилeнною душeю, и3 сокрушeннымъ сeрдцемъ, пред8 пречcтымъ твои1мъ џбразомъ со слезaми, и 3 невозврaтнw надeжду и 3мyщихъ на тS, и3збавлeніz всёхъ ѕHлъ. всBмъ полє1знаz дaруй, и3 вс‰ сп7си2,
бцdе дв7о: тh бо є3си2 бжcтвенный покр0въ рабHмъ твои6мъ.

Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: В
збрaнной:

Притецeмъ, лю1діе, къ ти1хому семY и3 д0брому пристaнищу, ск0рой пом0щницэ, гот0вому и3 тeплому сп7сeнію, покр0ву дв7ы: ўскори1мъ на мл7тву, и3 потщи1мсz на покаsніе: и3сточaетъ бо нaмъ неwск{дныz млcти пречcтаz бцdа, предварsетъ на п0мощь, и3 и3збавлsетъ t вели1кихъ бёдъ и3 ѕHлъ, бл7гонр†вныz и3 бGобоsщыzсz рабы6 сво‰.

Тропар, глас 4:

Заступниця милосердна, Мати Господа Вишнього, за всіх молиш Христа Бога нашого, і допомагаєш спастися всім тим, хто до державного Твого покрову прибігає. Всіх нас захисти, о, Царице і Владичице, хто в напастях, і скорботах, і недугах, обтяжений гріхами многими, хто стоїть і молиться Тобі зворушеною душею і смиренним серцем, перед пречистим Твоїм образом, зі сльозами, і непохитну надію має на Тебе, щоб визволитися від усякого зла; всім корисне даруй і всіх спаси, Богородице Діво, Ти бо божественний покров рабам Твоїм.

Кондак, глас 8:

Звернімося, люди, до тихого цього пристановища, скорої Помічниці, готового і теплого спасіння, покрову Діви. Спонукаємо себе до молитви і до покаяння; подає бо нам щедрі милості Пречиста Богородиця, попереджає в помочі, і визволяє від великих бід і зла побожних і богобоязних рабів Своїх.

Знайшли помилку