Ікона Богородиці Трубчевська

Чудотворний образ із Нарівчатської Трійці-Сканової обителі Пензенської єпархії. Обитель була відома своїми двокілометровими печерами, які перевершували довжиною знамениті печери Києво-Печерської лаври. На іконі, що зберігається в обителі, було позначено, що написана вона була в 1765 році ченцем Євфимієм Спасо-Челнського монастиря міста Трубчевська Орловської губернії (нині Брянська область). Припускають, що ікона обителі була подарована кимось.

Перші згадки про ікону сягають нас з кінця ХVIII століття. Тоді на Нарівчат та найближчі до нього села знайшла холера. Охоплені панікою мешканці прийшли до ченців із проханням про допомогу. Хресна хода з іконою, якою все місцеве населення і священики пройшлися Нарівчатом, надовго вигнала страшне захворювання. З того часу ікона стала шануватися в народі як чудотворна. До неї пішли прочани та й самі ченці забули, що таке хвороби.

Після приходу до влади більшовиків монастир віддали під птахофабрику. Печери підірвали. Від двох кілометрів підземелля залишилося лише 600 метрів. Ікону ж віднесли до краєзнавчого музею, де образ стали використовувати як стіл та підставку для квіткових горщиків. Через деякий час ікона опинилася в підсобці музею, де й чекала свого часу. А точніше – 1994 року.

Саме тоді служителі новоствореного монастиря, який на той час став жіночим, виявили в документах згадку про Трубчевську ікону Божої Матері. У музейному описі музейних цінностей у 1975 році навпроти рядка «Трубчевська ікона Божої Матері» стояв напис: «втрачена». Але стараннями місцевого краєзнавця та журналіста, на той час редактора газети «Нарівчатські новини», Володимира Опанасовича Полякова цю ікону було знайдено у запасниках музею. Її відкопала під купою мотлоху директор музею Маргарита Афіногенова.

На іконі було видно лише очі Спасителя і образ Богородиці. Решта була вкрита темно-зеленою пліснявою. Після такого «зберігання» ікону довелося відвозити на реставрацію до Трійці-Сергієвої Лаври. Але від цього святий образ не втратив своєї чудотворної сили. Відомий випадок, коли до обителі із Саранська приїхала хвора на туберкульоз жінка. Вона молилася перед Трубчевською іконою Божої Матері і, їдучи додому, взяла з собою олію від лампадки перед чудотворною іконою. Вдома вона з молитвою мазала себе цією олією і незабаром отримала повне зцілення. Через місяць вона знову приїхала до Нарівчатського монастиря, щоб віддати хвалу святій іконі.