«Ікона Успіння Пресвятої Богородиці, іменована “Овинівська”»

Місяця серпня на 15-й день

Історія появи ікони “Успіння” Божої Матері Овиновської пов’язана з Паїсіївським чоловічим монастирем (кол. Костромська губернія). Під час князювання на Русі Димитрія Донського, якийсь боярин на ім’я Іван Овинов, що жив біля м. Галича-Костромського, побажав побудувати новий храм у Миколаївській обителі, що стояла на березі Галицького озера. В один із недільних днів він вирушив оглядати те місце, де він припускав спорудити церкву. Коли він наблизився до монастирських воріт, то несподівано побачив перед собою двох прекрасних юнаків. Вони піднесли йому ікону Божої Матері і передали заповідь батьків його дружини побудувати церкву в ім’я Її та святителя Миколая Мирлікійського.

Боярин Овінов простягся ниць перед святою іконою і з благоговінням прийняв її від юнаків. Образ Богородиці він вніс у монастирську огорожу і поставив на тому місці, де хотів влаштувати храм. Про те, як він отримав святу ікону Божої Матері, боярин негайно розповів ігумену обителі та братії. Вважають, що ця подія сталася близько 1425 року.

Незабаром після цього боярин Іван Овінов здійснив свій благий намір і освятив храм на честь Успіння Богоматері. У цьому храмі й було поміщено святу ікону, яка відтоді стала відома під ім’ям Овинівської. Миколаївська обитель була перейменована в Успенський монастир.

1433 року Московський князь Василь Темний під час війни проти свого рідного дядька Георгія Дмитровича Галицького взяв місто Галич. Ікону Успіння Богоматері він переніс до Москви і поставив у соборній церкві. Незважаючи на те, що князь Василь наказав охороняти образ, святу ікону тієї самої ночі невидимою силою було перенесено в Галицький Успенський монастир. Ця чудесна подія прославила ікону і зробила її предметом особливого шанування для вірян.