«Ікона Різдва Пресвятої Богородиці, іменована “Холмської”»

Місяця вересня на 8-й день

Походження її дуже давнє. Згідно з місцевим переказом, який записаний єпископом Яковом Сушею, вона написана св. євангелістом Лукою і була привезена на землі Київської Русі за часів князя Володимира, який після хрещення отримав у Константинополі безліч ікон.

Холмська ікона зображена на трьох, з’єднаних разом, кипарисових дощечках.

У давнину ця ікона була прикрашена дорогоцінною ризою з литого золота та емалі візантійської роботи. Але 1261 року, під час нападу татар, полки Бурундая прийшли на південно-західну Русь і пограбували м. Холм (сьогоднішній Хелм, республіка Польща), у якому перебувала святиня. Від них постраждала і сама ікона: з ушкодженнями зображення в деяких місцях, татарами з неї було знято ризу, а саму ікону втрачено. Лише через 100 років після руйнування Холма святу ікону було віднайдено під час розкопок та урочисто встановлено у відновленому холмському соборі. У наш час на зображенні видно дві виразки, які нанесли татари: одна на лівому її плечі (від удару шаблею) та інша на правій руці від стріли. Є благочестивий переказ, що нечестиві татари, які грабували храм, були негайно покарані: вони осліпли.

З переходом холмського єпископа Діонісія Збіруйського в 1596 р. в унію, холмський собор та ікона опинилися в руках уніатів. У 1650 р., під час повстання козаків Богдана Хмельницького в Україні, уніати були змушені повернути її православному єпископу Діонісію Балабану за Зборівською угодою; при цьому ікону намагалися приховати. Тож її було знайдено лише через певний час у підземеллі. Наступного 1651 р. війна спалахнула з новою силою, ікона знову потрапила до рук поляків. За порадою Якова Суші, польський король Ян-Казимир узяв Холмську ікону із собою в похід, після якого її було виставлено у Варшаві в каплиці королівського палацу, де вона залишалася до 1652 р. Перемогу над козаками Ян-Казимир приписував допомозі Богоматері, Холмська ікона Котрої була з ним у поході. На знак подяки за це король відновив у Холмі уніатську кафедру і передав їй ікону. 29 квітня 1652 р. її було встановлено в соборі м. Холма. Тим часом, війна між Польщею та Україною спалахнула з новою силою. Тоді король знову взяв чудотворну Холмську ікону на поле битви, але допомоги вона йому не принесла. Під Жванцем польське військо зазнало поразки. Після цього холмська святиня була повернута до холмського собору, де перебувала до початку нашого століття.

Під час панування унії мали місце спроби латинізації чудотворної ікони та самого холмського собору. Ікона була поставлена у вівтарі, над головним престолом (за католицьким звичаєм). У 1765 р. римським папою, ікона була коронована двома золотими коронами. До передньої частини престолу, над яким вона перебувала, було прикріплено срібну пластину з барельєфами і латинськими написами (на сьогодні зберігається в Московській збройовій палаті).

У першій половині 19 ст. Холмську ікону і собор повернули православній громаді. Святиню урочисто встановили в іконостасі над Царськими Вратами.

Перед цією іконою відбувалося багато чудесних явищ. Розповіді про них містяться в окремій книзі архімандрита Іоанікія Голятовського “Нове небо”.

Під час навали татар часів Батия, деякі їхні загони підступили до м. Холм. У місті в цей час жили дві благочестиві княжни. Бачачи неможливість захиститися силою зброї, вони разом з іншими людьми звернулися в молитві перед Холмською іконою Богородиці з проханням узяти місто під Свій покров. Після цього жінки взяли з храму чудотворну ікону і поставили її навпроти військ противника на стіні фортеці. На татарське військо знайшла якась мана: гора, на якій розташовувалося місто, почала здаватися їм крутішою і вищою, ніж була насправді. І що ближче вони наближалися, то сильніше їм здавалося. Охоплені панікою вони почали тікати. Так, з чудесної допомоги, місто було врятовано.

Нині Холмська ікона Богородиці перебуває в експозиції музею Волинської ікони м. Луцька.

Тропарі, кондаки, молитви та величання