«Ікона Пресвятої Богородиці, іменована “Домницька”»

Місяця вересня на 8-й день

Перша письмова згадка про Домницьку ікону Божої Матері відноситься до 1695 року, але до цього часу образ вже прославився багатьма чудесами. У ті роки більша частина Чернігівщини належала Польщі, а православні християни зазнавали серйозних утисків і навіть відкритих гонінь з боку греко-католицької унії.

Саме в цей нелегкий час і з’явилася чудотворна ікона сліпій дівчинці на високій тополі на березі річки Домниці в Чернігівській єпархії, недалеко від міста Березни. Дівчинка прозріла, а від образу багато стражденних стали отримувати зцілення за гарячою молитвою віри. Слава про чудеса, які являла Пресвята Богородиця через Свою Домницьку ікону, приваблювала до неї не тільки безліч простого народу, а й видатних державних діячів того часу. На місці явлення чудотворної ікони гетьманом Мазепою було засновано Домницький Богородице-Різдвяний чоловічий монастир, у якому й понині перебуває святий образ.

На згадку про порятунок міста 1771 року від чуми за молитвами перед Домницькою іконою Пресвятої Богородиці, щороку 9-го вересня за великого скупчення прочан звершувався хресний хід із Березни в Домницьку обитель.