«Ікона Божої Матері “Знамення”, іменована “Алабацька”»
Місяця листопада на 27-й день
Абалакська ікона Божої Матері – найшанованіша в Сибіру чудотворна ікона Богородиці. Написана вона 1637 року протодияконом кафедрального собору міста Тобольська Матвієм.
За рік до цього вдовиці Марії з татарського села Абалак, що за тридцять кілометрів від Тобольська, уві сні було явно ікону Божої Матері типу Знамення із зображеними з боків ікони Миколою Чудотворцем і Марією Єгипетською. Богородиця повеліла побудувати церкву в Абалаку в ім’я цієї ікони з боковими вівтарями двох святих. Сновидіння не раз повторилося. І тоді за вказівкою архієпископа Нектарія почалося будівництво храму.
У цей самий час паралізованому селянину Євфимію тобольський юродивий Павло передрік зцілення, якщо він замовить написати ікону Богородиці, явлену Марії у сновидінні. І Євфимій тут же зробив замовлення протодиякону Матвію. У міру написання ікони селянин зміцнювався здоров’ям і повністю одужав, коли приніс її в собор для освячення. Під час освячення відбулося багато чудесних зцілень. З того часу ікона стала шануватися як чудотворна.
З першообразу було зроблено безліч списків, які також шанувалися як чудотворні.
На честь Абалакського чудотворного образу Богоматері “Знамення” 1783 року святитель Варлаам заснував чоловічий монастир.
Абалакський образ Божої Матері особливо шанували царствені страстотерпці, перед ним вони молилися під час тобольського ув’язнення.
За радянських часів Абалакська ікона пропала. У відновленій 1989 року обителі перебуває один зі списків із першообразу, від якого і нині відбуваються чудеса за молитвами до Пресвятої Богородиці.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Знамение» Абалакская, глас 4
Днесь, я́ко со́лнце незаходи́мое,/ све́тло сия́ет о́браз Твой, Пречи́стая,/ в ве́си Абала́кской на возду́се/ вдови́це чу́дне яви́вшийся./ И мы, припа́дающе к нему́,/ Богоро́дице уми́льно вопие́м:/ о, Всепе́тая Влады́чице,/ мир оби́тели Твое́й да́руй// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Знамение» Абалакская, глас 4
Ева́нгелия Христо́ва благове́стник Лука́/ о́бразы Твоя́, Пречи́стая, дре́вле изобрази́,/ вдови́ца же, еди́н от них чу́дне узре́вши,/ возвести́ нам повеле́ние Твое́,/ да ве́рнии, к Тебе́ притека́юще, зову́т:/ ра́дуйся, Влады́чице,// Зна́мение ми́лости Твоея́ нам явля́ющая.
Ин кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Знамение» Абалакская, глас 4
Абала́кской ико́не Влады́чицы на́шей Богоро́дицы,/ благогове́йно поклоня́ющеся,/ со умиле́нием взыва́ем:/ спаси́ нас моли́твами Твои́ми,// Пресвята́я Де́во.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Знамение» Абалакская
О, Пресвята́я Влады́чице моя́ Богоро́дице, милосе́рдия су́щи исто́чник, покро́ве, упова́ние и прибе́жище христиа́н! Тебе́, Всеси́льней Предста́тельнице и Спору́чнице покая́ния и спасе́ния моего́, а́з, гре́шный ра́б Тво́й, вруча́ю ду́шу и те́ло мое́, вхо́ды и исхо́ды моя́, ве́ру и жи́тельство мое́, кончи́ну и число́ дне́й мои́х, глаго́лы и помышле́ния моя́, дела́ и начина́ния моя́; Ты́ же, ми́лостивая Ма́ти Бо́жия, мно́ю руково́дствуй, покрыва́й, соблюда́й и спаса́й мя́ от все́х вра́жеских ко́зней невреди́мо, да немо́лчно, до после́дняго издыха́ния моего́, взыва́ю Ти́: Ра́дуйся, Неве́сто неневе́стная! Ра́дуйся, Свята́я, святы́х бо́льшая! Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ мя́! Ами́нь!
Ще в розробці
