Ікона Божої Матері йменована “Далматська”

Місяця лютого на 15-й день

Переказ про Далматську ікону пов’язує її появу в монастирі з його засновником – преподобним Далматом, який 1644 року оселився в печері в місці впадання річки Течі в річку Ісеть і приніс із собою ікону Успіння Богородиці з Нев’янського монастиря, в якому прийняв постриг. У 1651 році монастир, що утворився навколо келії Далмата, спалило військо сибірського царевича Девлет-Гірея, але ікона, за переказами, не постраждала від вогню (обгоріла тільки її задня сторона). Уперше історія про ікону Богородиці з Далматської обителі повідомляє чолобитна ігумена Далматовського монастиря Ісаака та келаря Никона до царів Івана та Петра Олексійовичів із проханням про дарування коштів на монастирське будівництво. За цього ігумена 1707 року в монастирі було побудовано кам’яний Успенський собор, у який помістили Далматську ікону. У XVIII столітті ікона була прикрашена срібним позолоченим окладом.

Ікону прикрашала дорогоцінна срібна позолочена риза, влаштована 1800 р. піклуванням ігумена Гедеона. У 1864 р. у Москві архімандрит Мефодій замовив іншу срібну позолочену карбовану ризу з дорогоцінним камінням.

19 квітня 1852 р. пожежею було знищено багато споруд монастиря, у т. ч. верхній приділ Успенського собору, але Далматська ікона знову не постраждала.

На початку 1920-х рр. після скасування монастиря його насельники розійшлися по інших обителях, забравши з собою Далматську ікону. Нині відомостей про місце знаходження ікони немає.