...
Ікона Божої Матері "Тучна Гора" Tuchna Hora
Житія святих,  Ікони

Ікона Божої Матері “Тучна Гора”

Місяця березня на 24-й день.

Близько 250–300 років тому ця ікона знаходилася в одному з чоловічих монастирів Твері і подарована настоятелем Космі Волчанинову на вдячність за добре виконані роботи в монастирському храмі. Ця ікона як святиня передавалася з покоління в покоління, але один неблагоговійний онук Косми виніс застарілу ікону на горище. Його невістка терпіла багато образ від чоловіка та його рідних. У розпачі жінка вирішила покінчити самогубством у порожній лазні. На шляху їй з’явився якийсь чернець і сказав: “Куди ти, нещасна, йдеш? Вернися назад; іди, помолися Божій Матері Гладкій Горі – і житимеш добре і спокійно”. Схвильована молода жінка, повернувшись додому, розповіла все, не приховуючи свого злочинного наміру. Стали розшукувати ченця, але не знайшли його, ніхто, крім неї, його не бачив. Сталося це напередодні свята Благовіщення Пресвятої Богородиці. Ікону негайно відшукали на горищі, відчистили від бруду та поставили у будинку на почесному місці. Увечері був запрошений парафіяльний священик, який звершив перед іконою всеношну, яка з того часу відбувалася в будинку щороку цього дня. Понад півтораста років ікона перебувала у родині Вовчанинових. Катерина, дочка Василя, останнього з роду Волчанинових, вийшовши заміж за Георгія Івановича Коняєва, взяла себе ікону Матері Божої як найдорожчу спадщину. І в будинку Коняєва перед цією іконою звершувалися молебні та всенічні чування 24 березня і 7 листопада (ймовірно, це був день перенесення ікони з монастиря до будинку Косми Волчанінова).

У 1863 році при цвинтарній церкві Смоленської ікони Божої Матері було вирішено влаштувати боковий вівтар на честь святителя Тихона і преподобного Макарія Калязинського. Тодішній власник ікони, Георгій Коняєв († 1868, у віці 97 років) побажав передати цілющий образ Богородиці до храму. Він звернувся до причту з проханням влаштувати ще один боковий вівтар для чудотворного образу Матері Божої “Тучна Гора”. При цьому він сказав: “Я вважаю найкращим для неї храм Смоленської ікони Божої Матері, тому що місце, на якому збудована церква, за старих часів називалося горою, як найвище місце в місті. На цю гору в минулому жителі під час повеней зносили Своє майно і тут рятувалися самі від смерті. 15 липня 1866 року ікона була перенесена в побудований боковий вівтар, який наступного дня був освячений Старицьким єпископом Антонієм.

На іконі Пресвята Богородиця зображена на горі, що стоїть на півкруглому піднесенні; на лівій руці Її – Богонемовля з благословляючою правицею. На чолі Богоматері корона, а в руці невелика гора, на якій видно верх церкви з куполами та хрестами.

На жаль, після закриття Смоленського храму ікона зникла. Але не зникла пам’ять про ікону «Гарна Гора». З благословення архієпископа Тверського та Кашинського Віктора у 1993 році було написано список ікони «Тучна Гора» та відновлено урочисте шанування цієї ікони. Нині шанований список ікон знаходиться у Вознесенському соборі міста Твері.

Знайшли помилку