...
Житія святих,  Ікони

Ікона Божої Матері “Шуйська”

Місяця квітня на 5-й день.

Шуйська-Смоленська ікона – поясне зображення Божої Матері з Немовлям Христом на руках. Спаситель сидить праворуч на лівій руці Богоматері. Іконографічною особливістю Шуйської ікони, що відрізняє її від інших ікон Одигітрії, є характерне положення ручок і ніжок Богонемовляти: ступня правої ніжки стоїть на коліні лівої, п’яточку Він підтримує лівою рукою. У правій руці Христа – згорнутий сувій. Правою рукою Богоматір підтримує ліву ніжку Немовляти.

Історія появи чудотворного образу Богоматері Шуйської Смоленської пов’язана з епідемією чуми, що вразила місто Шую 1654 року. Сказання про ікону повідомляє, що парафіяни церкви Воскресіння запропонували написати новий образ Богородиці Одигітрії Смоленської “на порятунок від лиха та нещастя, що спіткали їх”. Написання нової ікони було доручено іконописцю Герасиму Тихоновичу Іконникову 1655 року. Ікону розміром 110,7 х 88,7 см помістили в місцевому ряді ліворуч від царських врат іконостасу Воскресенського собору в місті Шуї. Незабаром хвороба припинилася, а від ікони продовжували відбуватися чудотворення. Незвичайність іконографії Сказання пояснювало першим дивом, що сталося від ікони: кілька разів, коли іконописець намагався зробити зображення Богоматері Смоленської згідно з іконописним оригіналом, чудесним чином змінювалося положення рук і ніг немовляти Христа. Не наважуючись більше виправляти побачене, він визнав це дивом і явним проявом Промислу Божого, і повідомив про те, що трапилося, начальству і городянам. Народ був вражений і переляканий таким дивом, і з благоговінням прославляв Бога. Іконописець дописав ікону такою, як вона сама накреслилася. За указом царя Олексія Михайловича від 21 липня 1667 року і з благословення патріарха Іоасафа, до Шую було направлено комісію з метою встановлення справжності чудес. Істину чудес було підтверджено й описано, а ікона отримала назву “Смоленська-Шуйська Богоматір”. З цього часу ікона офіційно вважається чудотворною. 1922 року в Шуї чудотворну Шуйську ікону Пресвятої Богородиці вилучили з храму, і відтоді її місцезнаходження не відоме.

Особлива іконографія чудотворного образу сходить до більш раннього протографа, особливо поширеного в руському іконописі в XVI столітті. Одним із ранніх прикладів є ікона “Богоматері Одигітрії Шуйської” третьої чверті XVI століття із собору Спаського монастиря в Муромі (зібрання Муромського історико-художнього музею).

Святкування іконі звершується тричі: 10 серпня (28 липня за старим стилем) – разом з іншими іконами “Одигітрія”, 15 листопада (2 листопада за старим стилем) – на пам’ять написання ікони і початку припинення епідемії чуми, у вівторок Світлої седмиці – на пам’ять першого зафіксованого дива, яке сталося від ікони.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Шуйской-Смоленской», глас 4

Я́ко многоце́нное сокро́вище прия́т град Шу́я/ чуде́сно напи́санную ико́ну Твою́,/ Пресвята́я Влады́чице, Де́во Богоро́дице,/ во исцеле́ние лю́тыя я́звы и во утеше́ние правосла́вных Тобо́ю дарова́нную,/ от нея́же исто́чники благода́тныя и до ны́не оби́льно излива́ются./ Проба́ви, Пречи́стая, и на бу́дущее вре́мя ми́лости Твоя́ ве́дущим Тя,/ храни́ град Твой и всю Ру́сскую зе́млю// и спаса́й люде́й, к Тебе́ с ве́рою и любо́вию притека́ющих.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Шуйской-Смоленской», глас 3

Ма́ти Бо́жия Пресвята́я,/ стено́ христиа́ном, гра́да на́шего Шу́и покро́в и заступле́ние!/ Моли́твы раб Твои́х, ко ико́не Твое́й припа́дающих, приими́,/ во испове́дании Правосла́вныя ве́ры укрепи́,/ от вся́кия напа́сти и беды́ изба́ви,/ ско́рби земны́я на ра́дость преложи́// и Сы́на Твоего́ моли́ гра́ду и лю́дем Твои́м в ми́ре спасти́ся.

 

Ще в розробці

Ще в розробці

Знайшли помилку