Ікона Божої Матері “Путивільська”

Місяця квітня на 2-й день.

З детального розгляду відомостей, вміщених у різних літургійних та історичних документах про Путивльську ікону Божої Матері, випливає, що принаймні два образи носили це найменування.

Один із них зберігався в Путивльському Молченському монастирі, інший – у храмі Воскресіння Христового м. Путивля. Путивля. Фактором, що об’єднує ці два образи, слугує те, що явлення ікон відбулися на міських воротах, але в різний час. У документах згадуються різні дати явлення образу – 1232, 1238, 1600 і 1635 роки.

Відомості, вміщені на кіоті, в якому зберігалася ікона Божої Матері з Молченського монастиря, подано в “Доношенні” ігумена Мануїла. З них випливає, що “От сотворения мира в лето 7143 года от Рождества Христова 1635 мая во второй день во первом часу дня бысть явление Пресвятыя Богородицы Одигитрии во граде Путивле яже внутрь града у передних Никольских врат”.

Про другу Путивльську ікону свідчить історик початку XX століття отець Яків Левитський: “Цьому місту на дорозі й благоволило Промислу Божому напередодні смутного часу 2 травня 1600 р. явити чудесно ікону Божої Матері Путівниці, що перебуває нині у Воскресенській церкві під виглядом великого й оригінального образа Божої Матері, на задній стіні якого є наступний напис кіновар’ю: “Лета 7108 года 2 маиия в 1-й час дне явление Пресвятой Владычицы нашейя Богородицы и Присно девы Марии образ честного и святого Ея Одигитрии во граде Путивле во граде первых городовых вратах””. У церковних описах, що існують від часу заснування храму, ця ікона називається “явлена”.

Існують відомості, що чудотворний образ Пресвятої Богородиці тривалий час перебував на міській брамі та прославився численними чудотворіннями і знаменнями.

Завдяки заступництву Богородиці через Свою святу ікону, місто Путивль “від знаходження в давніх роках на град Путивль татарських людей, а в минулих роках від свеїв (шведів) неодноразово був позбавлений”.

За часів войовничого атеїзму першообраз чудотворної ікони, як і багато інших святинь Російської Православної Церкви, було втрачено. Збереглися лише ілюстрації в дореволюційних виданнях, де Божу Матір зображено з Предвічним Немовлям, яке тримає в лівій руці кулю, як символ Вседержителя; у правій руці Богоматері зображено сходи, які, своєю чергою, символізують з’єднання земного з Небесним через Різдво Спасителя. Подібне зображення зустрічається і на Молченській іконі Пресвятої Богородиці.

Незважаючи на втрату стародавнього образу, православний народ і в наш час шанує Путивльську ікону Пресвятої Богородиці. До сучасного списку з чудотворного образу Божої Матері, що перебуває нині в Путивльському Преображенському соборі, не вичерпується потік люблячих, вдячних сердець.