«Ікона Божої Матері, іменована “Знамення”»

Місяця листопада на 27-й день

Ікона Божої Матері, іменована “Знамення”, зображує Пресвяту Богородицю, яка сидить і молитовно піднімає руки Свої; на грудях її, на тлі круглого щита (або сфери), – Божественне Дитятко, яке благословляє, – Спас-Еммануїл. Таке зображення Богоматері належить до числа найперших Її іконописних образів. В усипальниці святої Агнії в Римі є зображення Богоматері з розпростертими в молитві руками і з Немовлям, що сидить на Її колінах. Це зображення належить до IV століття. Крім того, відомий стародавній візантійський образ Богоматері “Нікопея”, VI століття, де Пресвяту Богородицю зображено сидячою на троні, що тримає обома руками перед собою овальний щит з образом Спаса-Еммануїла. Ікони Божої Матері, відомі під ім’ям “Знамення”, з’явилися на Русі в XI – XII століттях, а називатися так почали після чудесного знамення від Новгородської ікони, яке сталося 1170 року.
Цього року об’єднані сили руських питомих князів, очолювані сином Суздальського князя Андрія Боголюбського, підійшли під стіни Великого Новгорода. Новгородцям залишалося сподіватися лише на Божу допомогу. Дні й ночі молилися вони, благаючи Господа не залишати їх. Третьої ночі почув архієпископ Новгородський Іоанн чудовий голос, що повеліває йому взяти з Церкви Спаса Преображення на Іллінській вулиці образ Пресвятої Богородиці і винести його на міську стіну. Коли ікону переносили, – вороги пустили в хресний хід хмару стріл, і одна з них встромилася в іконописний лик Богородиці. З очей Її потекли сльози, і ікона повернулася ликом до міста. Після такого Божественного знамення на ворогів раптово напав незбагненний жах, вони стали побивати один одного, а підбадьорені Господом новгородці безстрашно кинулися в бій і перемогли.
На згадку про чудесне заступництво Цариці Небесної, архієпископ Іоанн тоді ж встановив свято на честь Знамення Божої Матері, яке і донині святкують. На деяких Новгородських іконах Знамення, крім Богоматері з Предвічним Немовлям, зображуються і чудесні події 1170 року. Чудотворна ікона 186 років після явлення знамення перебувала в тій самій церкві Спаса Преображення на Ільїній вулиці. 1356 року для неї було збудовано в Новгороді храм Знамення Пресвятої Богородиці, що став собором Знам’янського монастиря.

Тропарі, кондаки, молитви та величання