«Ікона Божої Матері, іменована "Воронінська"» Bez miann y 1
Житія святих,  Ікони,  Липень

«Ікона Божої Матері, іменована “Воронінська”»

Місяця липня на 28-й день

Воронінська ікона Богородиці була явлена 15 червня (28 червня за н. ст.) 1518 року в лісі недалеко від міста Череповця. Її, як промінь сонця, що світиться, побачив на величезній липі паламар. Гаряче помолившись Владичиці, він із благоговінням зняв ікону з дерева, відніс у село Іллінське і поставив у церкві Архангела Михаїла, де прислуговував. Але ікона чудесним чином повернулася на колишнє місце, на липу. Те ж саме повторилося і наступного дня.

Тоді скликав паламар парафіян, розповів їм про диво, і весь народ із запаленими свічками, лампадами і молебним співом вирушив на місце знаходження ікони. Була серед людей сліпа від народження дівчина, яка зцілилася біля новоявленого образу Матері Божої.

З того часу прославилася ікона Пресвятої Богородиці багатьма чудесами. Поруч із липою для чудотворного образу побудували каплицю, а за короткий час тут утворилася Успенська Вороніна пустинь, куди кинулися численні паломники.
Назва чудотворної Воронінської ікони Божої Матері пішла від прізвиська настоятеля обителі Марка Ворони.

1792 року обитель за загадкових обставин згоріла, а ікону, за переказами, було викрадено. Списків з ікони зроблено не було, але вдалося знайти мініатюру, на якій зображено Воронінську ікону Богородиці, в рукописному збірнику середини XVIII століття. На основі цього зображення ікону було написано знову. На місці згорілої пустелі влаштували церковну парафію з кам’яною церквою на честь Успіння Божої Матері. Її руїни збереглися до наших днів.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Воронинской», глас 2

Скорую помощницу и ходатаицу теплую,/ Тя, Пречистую Богородицу песнословим,/ прославляюще явление пречудныя иконы Твоея Воронинския,/ пределы Череповецкия озарившую,/ людем с верою притекающим к Ти помощь скоро дарующую./ Моли, Владычице Премилостивая,/ Сына Твоего, Иисуса Сладчайшаго// спастися душам нашим.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Воронинской», глас 5

Богатую в милости Тя почитающе,/ зовем Ти, Пречистая Владычице:/ не забуди, Благосердая, люди Твоя,/ к иконе Твоея чудотворныя Воронинския с верою прибегающих,/ и велегласно вопиющих Ти:/ Радуйся, Благодатная Дево,// нас сирых попечением Своим не оставляющая.

 

Ще в розробці