Ікона Божої Матері іменована “Царевококшайська, або Мироносицька”

Місяця травня на 1-й день

З відомих нині чудотворних ікон Божої Матері тільки три ікони вирізано на камені: Жировицька, що з’явилася 1470 року; Ліснинська, знайдена 1683 року, і “Мироносицька”. Найменування “Мироносицька” ікона отримала тому, що Божа Матір зображена на ній зі святими жінками-мироносицями.

Ікона Божої Матері Царевококшайська, або “Мироносицька”, була явлена селянинові Андрію Жолніну 1 травня 1647 року поблизу села Далекі Ковалі в 15 верстах від м. Царевококшайська в Казанському краї. Працюючи в полі, Андрій помітив спочатку яскраве світло, а потім ікону, що лежала на землі, “різану на аспіді, обкладену сканим сріблом”. При спробі підняти її ікона стала невидимою. Озирнувшись, працівник помітив ікону, що стоїть на дереві і підтримується невідомою силою. З молитвою взяв Андрій знайдений образ і відніс додому до свого батька, де свята ікона прославилася численними чудесами зцілення. Богомольці стікалися до неї з усіх навколишніх сіл. На місці чудесного набуття ікони було споруджено каплицю, а сам чудотворний образ перенесли до соборного храму Воскресіння Христового міста Царевококшайська. Через деякий час його перенесли до Москви, де він також явив безліч чудотворень і де з нього за царським указом було зроблено список, після чого святу ікону повернули в Царевококшайськ. У царській грамоті государ Олексій Михайлович наказував воєводі М. М. Спиридонову зустрічати образ.

У вересні 1649 року було розпочато будівництво Мироносицького чоловічого монастиря, а в 1652 році в обителі звели дерев’яну церкву в ім’я святих жон-мироносиць, перебудовану на початку XVIII століття на кам’яну. У ній і перебував незвичайно прикрашений чудотворний образ. Зберігся його опис: “Храмовий явлений образ Пресвятої Богородиці і св. дружин Мироносиць на камені аспіді обкладений сріблом сканим, знизу гладдю і позлащенний, вгорі – Образ Нерукотворенний Спас, навколо обнизаний перлами великими в три ряди. Навколо явленого образу обнизано великими перлами в один ряд, і сім камінчиків простих зелених вкладено в дошку кипарисову, з якої писано дванадесяті свята фарбами, в окладі срібному карбованому та позлащенном, у ризі срібній позлащенной різьбленій, у середині та навкруги обнизано перлами великими, середніми та дрібними ….. І та дошка вкладена в дошку-же просту аршинну, розписану на фарбах, – акафіст Божій Матері. Понад же оной дошки – риза, кована сріблом і позлащена; на ній – убрус по голі травчатій, шитий білизною. Навколо з трьох боків низаний великими і дрібними перлами і зірками, і візерунок з різними камінчиками і зернами китайськими…”. З опису другої половини XVIII століття випливає, що до чудотворної ікони було підвішено три пелени із зображенням святих жон-мироносиць, які не збереглися до нашого часу. Чудотворна ікона час від часу поновлювалася як у самому монастирі, так і за його межами. В обителі зберігався також список з образу Пресвятої Богородиці та святих жон-мироносиць.

Спочатку Царевококшайська чудотворна ікона Божої Матері в історичних документах іменувалася як “Мироносицька”, або “святих жон-мироносиць”. Але починаючи з XVIII століття з’являється нове найменування образу – “Богоматір Царевококшайська”. Причиною цього стало, ймовірно, те, що образ жон-мироносиць на камені був вставлений “в дошку кипарисну, з якої писані дванадесяті свята фарбами… І та дошка вкладена в дошку-же просту аршинну, розписану на фарбах – акафіст Божій Матері” (як випливає з опису першої половини XVIII століття). Пізніші джерела свідчать про те, що образ на камені був вставлений у Володимирську ікону Божої Матері.

Відомо також про хресні ходи з Царевококшайським образом Божої Матері та святих жон-мироносиць, які здавна влаштовували багатьма містами Поволжя.

1994 року Мироносицьку обитель відродили як жіночий монастир, головною святинею якого є Володимирська ікона Божої Матері зі вставленим у неї образком на камені із зображенням святих дружин-мироносиць, що вважається серед православних вірян чудотворним. Про місцеперебування самого чудотворного першообразу поки немає жодних відомостей.