«Ікона Божої Матері, іменована “Тригірська”»

Місяця серпня на 7-й день

Ще в давні часи на скелистому березі річки Тетерів заснувався «пустинножительний монастир». В XVII столітті число братії збільшилось, монастир став Свято-Троїцькою обителлю. Нажаль, але церковне передання змовчує про те, як і коли з’явилася в монастирі чудотворна Тригірська ікона Божої Матері, не знаємо ми і про ті чудеса, котрі являла Цариця Небесна тим, хто почитав Її чесний образ.
Можливо, що нестача свідчень пояснюється тривалим зусиллям уніатів в цій частині України. В умовах гонінь на православних свідоцтва про чудеса просто не могли зберегтися. Слід зазначити, що в роки радянських антицерковних кампаній віруючим ледве удалося зберегти святиню від знищення.
По милості Божій в державному архіві був знайдений рапорт настоятеля монастиря отця Досифея (1867 рік), де йдеться про дивне зцілення німого з народження хлопця. Він заговорив після здійснення молебня перед образом Божої Матері Тригірської. Хлопець прийшов після одужання в храм та із захватом заспівав: «Христос Воскрес!».
В даний час чудотворна ікона знаходиться в Спасо-Преображенському храмі Тригірського монастиря, в спеціально влаштованому кіоті під срібною ризою. Перед нею день і ніч непогасно горить лампада, засвічена від благодатного вогню, привезеного з Єрусалиму. Святкується ікона Божої Матері Тригірської 7/20 серпня, на другий день свята Преображення Господнього. За традицією, цього дня в монастир приїжджає правлячий архієрей і здійснюється урочисте Богослужіння. З’їжджаються також духовенство та віруючі єпархії.
Після закінчення Богослужіння звершується Хресний хід з іконою. Серед місцевого населення існує традиція «підпірнати» під ікону під час Хресного ходу. Не дивлячись на роки гонінь і насадження атеїзму, православні Житомирщини зберегли чудотворний образ і свято шанують його.

Джерело

Тропарі, кондаки, молитви та величання