Ікона Божої Матері іменована “Споручниця грішних”
Перехідне святкування в Неділю Всіх святих
Ікона Божої Матері “Споручниця грішних” названа так за написом, що зберігся на іконі: “Аз Споручница грешных к Моему Сыну…”.
Уперше цей образ прославився чудесами в Миколаївському Одріні чоловічому монастирі Орловської губернії в середині 19-го століття. Стародавня ікона Богоматері “Споручниця грішних” через ветхість свою не користувалася належним шануванням і стояла в старій каплиці біля монастирських воріт. Але 1843 року багатьом жителям у сновидіннях було відкрито, що ікона ця наділена, за Божим Промислом, чудотворною силою. Ікону урочисто перенесли до церкви. До неї почали стікатися віряни і просити про зцілення своїх печалей і хвороб. Першим отримав зцілення розслаблений хлопчик, мати якого гаряче молилася перед цією святинею. Особливо прославилася ікона під час епідемії холери, коли багатьох смертельно хворих, які з вірою до неї притікали, вона повернула до життя.
У монастирі на честь чудотворного образу було побудовано великий трипрестольний храм. На іконі “Споручниця грішних” Богоматір зображена з Немовлям на лівій руці, Який обома руками Своїми тримає Її праву руку. Глави Богоматері та Немовляти увінчані коронами.
1848 року старанністю москвича Димитрія Бонческула був зроблений список із цього чудотворного образу і поміщений у його будинку. Незабаром він прославився витіканням цілющого світу, що дав багатьом одужання від тяжких хвороб. Цей чудотворний список перенесли до храму святителя Миколая в Хамовниках, у якому було влаштовано тоді ж боковий вівтар на честь ікони Божої Матері “Споручниця грішних”.
Вважається, що та сама ікона (оригінал), що прославилася 1843 року, перебуває нині в Одріно-Миколаївському жіночому монастирі. Коли вцілілі ікони з розореного монастиря в 20-х роках XX століття розходилися по навколишніх селах, ця ікона дісталася мешканці села Старого Хотинецького району сучасної Орловської області. У 1970-х роках її будинок згорів, вона віддала ікону сусідам, а згодом передала якійсь Раїсі, парафіянці карачевського храму Всіх Святих. У 1994 році остання була пострижена в черниці і поїхала разом з іконою в монастир під Одесою. Однак приблизно за рік вона повернулася і в грудні 1995 року вступила до Миколо-Одринської обителі, при цьому ікона залишилася на Україні. Повернути її назад зголосився схимонах Макарій, перший послушник і помічник настоятельки Маріам, який приїхав на її прохання з Оптиної Пустині. Крім того, що Макарій у повсякденному розумінні був інвалідом із паралізованими ногами, і пересувався він на дошці з коліщатками, його місія ускладнювалася ще й тим, що на той момент ікона перебувала в приватній колекції, а також наявністю митниці. Однак 24 жовтня 1996 року чудотворна ікона повернулася в стіни рідної обителі.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных», глас 4
Умолка́ет ны́не вся́кое уны́ние / и страх отча́яния исчеза́ет,/ гре́шницы в ско́рби се́рдца обрета́ют утеше́ние/ и Небе́сною любо́вию озаря́ются све́тло:/ днесь бо Ма́терь Бо́жия простира́ет нам спаса́ющую ру́ку/ и от Пречи́стаго о́браза Своего́ веща́ет, глаго́лющи:/ Аз Спору́чница гре́шных к Моему́ Сы́ну,/ Сей дал Мне за них ру́це слы́шати Мя вы́ну./ Те́мже, лю́дие, обремене́ннии грехи́ мно́гими,/ припади́те к подно́жию ико́ны Ея́, со слеза́ми вопию́ще:/ Засту́пнице ми́ра, гре́шным Спору́чнице,/ умоли́ Ма́терними Твои́ми моли́твами Изба́вителя всех,/ да Боже́ственным всепроще́нием покры́ет грехи́ на́ша/ и све́тлыя две́ри ра́йския отве́рзет нам,// Ты бо еси́ предста́тельство и спасе́ние ро́да христиа́нскаго.
Ин тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных», глас 3
Тебе́, милосе́рдия исто́чнику при́сно теку́щему/ и Спору́чнице гре́шных, недосто́йнии раби́ Твои́, Богоро́дице,/ припа́дающе, скорбя́ще, вопие́м Ти:/ спаса́й нас от бед, Влады́чице,// и ма́терним Твои́м хода́тайством испроси́ всем нам ве́чное спасе́ние.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных», глас 1
Честно́е жили́ще бы́вшее/ неизрече́ннаго естества́ Боже́ственнаго/ вы́ше сло́ва и па́че ума́/ и гре́шным еси́ Спору́чница,/ подава́еши благода́ть и исцеле́ние,/ я́ко Ма́ти всех Ца́рствующаго:/ моли́ Сы́на Твоего́// получи́ти нам ми́лость в День су́дный.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Споручница грешных»
О, Влады́чице Преблагослове́нная, Защи́тнице ро́да христиа́нскаго, прибе́жище и спасе́ние притека́ющих к Тебе́! Вем, вои́стинну вем, я́ко зело́ согреши́х и прогне́вах, Преми́лостивая Госпоже́, рожде́ннаго пло́тию от Тебе́ Сы́на Бо́жия: но и́мам мно́гии о́бразы пре́жде мене́ прогне́вавших Его́ благоутро́бие: мытари́, блудни́цы и про́чия гре́шники, и́мже даде́ся проще́ние грехо́в их, покая́ния ра́ди и испове́дания. Ты́я у́бо о́бразы поми́лованных очесе́м гре́шныя души́ моея́ представля́я и на толи́кое Бо́жие милосе́рдие, о́нех прие́мшее, взира́я, дерзну́х и аз гре́шный прибе́гнути с покая́нием ко Твоему́ благоутро́бию. О Всеми́лостивая Влады́чице, да пода́си ми ру́ку по́мощи и испро́сиши у Сы́на Твоего́ и Бо́га ма́терними и святе́йшими Твои́ми моли́твами тя́жким мои́м грехо́м проще́ние. Ве́рую и испове́дую, я́ко Той, Его́же родила́ еси́, Сын Твой, есть вои́стину Христо́с, Сын Бо́га Жива́го, Судия́ живы́х и ме́ртвых, воздая́й кому́ждо по дело́м его́. Ве́рую же па́ки и испове́дую Тебе́ бы́ти и́стинную Богоро́дицу, милосе́рдия исто́чник, утеше́ние пла́чущих, взыска́ние поги́бших, си́льную и непрестаю́щую к Бо́гу Хода́таицу, зело́ лю́бящую род христиа́нский, и Спору́чницу покая́ния. Вои́стинну бо несть челове́ком ины́я по́мощи и покро́ва, ра́зве Тебе́, Госпоже́ Преми́лостивая, и никто́же упова́я на Тя постыде́ся когда́, и Тобо́ю умоля́я Бо́га, никто́же оста́влен бысть. Того́ ра́ди молю́ Твою́ неисче́тную бла́гость: отве́рзи две́ри милосе́рдия Твоего́ мне, заблу́дшему и па́дшему в тиме́ние глубины́, не возгнуша́йся мене́ скве́рнаго, не пре́зри гре́шнаго моле́ния моего́, не оста́ви мене́ окая́ннаго, я́ко в поги́бель зло́бный враг похи́тити мя и́щет, но умоли́ о мне рожде́ннаго от Тебе́ милосе́рдаго Сы́на Твоего́ и Бо́га, да прости́т вели́кия моя́ грехи́, и изба́вит мя от па́губы моея́: я́ко да и аз со все́ми получи́вшими проще́ние воспою́ и просла́влю безме́рное милосе́рдие Бо́жие и Твое́ непосты́дное о мне заступле́ние в жи́зни сей и в несконча́емом ве́це. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ д7:
Ўмолкaетъ нhнэ всsкое ўнhніе и3 стрaхъ tчazніz и3счезaетъ, грBшницы въ ск0рби сeрдца њбрэтaютъ ўтэшeніе и3 нбcною люб0вію њзарsютсz свётлw: днeсь бо мт7рь б9іz простирaетъ нaмъ сп7сaющую рyку и3 t пречcтагw џбраза своегw2 вэщaетъ, глаг0лz: ѓзъ спорyчница грёшныхъ къ моемY сн7у, сeй дaлъ мнЁ за ни1хъ рyцэ слhшати мS вhну. тёмже, лю1діе, њбременeнніи грэхи2 мн0гими, припади1те къ подн0жію їкHны є3S, со слезaми вопію1ще: застyпнице мjра, грBшнымъ спорyчнице, ўмоли2 мт7рними твои1ми мlтвами и3збaвителz всёхъ, да бжcтвеннымъ всепрощeніемъ покрhетъ грэхи2 нaшz и3 свBтлыz двє1ри р†йскіz tвeрзетъ нaмъ, тh бо є3си2 предстaтельство и3 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw.
И$нъ тропaрь, глaсъ G:
ТебЁ, млcрдіz и3ст0чнику при1снw текyщему и3 спорyчницэ грёшныхъ, недост0йніи раби2 твои2, бцdе, припaдающе, скорбsще, вопіeмъ ти2: сп7сaй нaсъ t бёдъ, вLчце, и3 мт7рнимъ твои1мъ ходaтайствомъ и3спроси2 всBмъ нaмъ вёчное сп7сeніе.
Кондaкъ, глaсъ №:
Честн0е жили1ще бhвшее неизречeннагw є3стествA бжcтвеннагw вhше сл0ва и3 пaче ўмA и3 грBшнымъ є3си2 спорyчница, подавaеши бlгодaть и3 и3сцэлeніе, ћкw м™и всёхъ цaрствующагw: моли2 сн7а твоего2 получи1ти нaмъ млcть въ дeнь сyдный.
Ще в розробці
