«Ікона Божої Матері, іменована “Прибавлення розуму”»
Перехідне святкування в 1-шу неділю після 15 серпня
Дані дослідників свідчать про те, що іконографія образу склалася в XVI столітті під впливом західних гравюр та ікон зі складною символікою. Однак більша частина збережених ікон “Додавання розуму” належить до XVIII-XIX століть. На них Пресвята Діва і Богонемовля зображуються з царськими вінцями на головах, при цьому Христос благословляє правою рукою, а в лівій руці Його – держава, символ царської влади. Богоматір із Немовлям зображується на темнооливковому тлі в променях Божественного світла. Особливість ікони – своєрідні шати. Божа Матір одягнена разом із Богонемовлям у довгий дзвоноподібний плащ – далматик. Він червоного кольору, багато розшитий золотими хрестами і прикрашений дорогоцінним камінням. У верхніх кутах ікони – лампади з язиками полум’я. Пречиста Діва зображена на тлі зоряного неба, що відкривається під аркою порталу. По обидва боки підлітають до Богоматері з Немовлям Ангели із запаленими свічками; над їхніми головами – три Серафими, у підніжжі – Херувим із розпростертими крилами. Внизу видніється місто, символ Горнього Єрусалима.
Збереглася старовинна оповідь, що пояснює походження назви ікони: “Найближчим часом після патріарха Никона жив у Москві один благочестивий чоловік. Багато він читав книг церковних Йосипівського часу, а потім став читати книги, виправлені патріархом Никоном. Начитавшись тих та інших книжок, став він багато думати й міркувати: чи буде він правий перед Богом і яким книжкам треба слідувати йому, щоб врятуватися; довго він думав, але розв’язати питання не міг і збожеволів. Коли поверталася до нього свідомість, він молився Божій Матері, щоб Вона повернула йому розум. За його молитвою послідувало йому видіння Божої Матері. Вона заповідала йому написати образ у тому вигляді, як Вона з’явилася йому, і молитися перед ним, і обіцяла, що якщо він виконає це, буде здоровий. Людина та була іконописець. Після видіння, коли поверталася до нього свідомість і прояснювався розум, він брався писати образ Божої Матері. Але оскільки видіння було коротким, то він забував, як писати образ. Тоді він знову молився Богоматері і продовжував писати так, як навіював йому Бог. Таким чином він написав ікону і назвав її “Додавання розуму””.
На початку XX століття російський дослідник Андрій Олександрович Титов встановив, що прототипом ікони Божої Матері “Додавання розуму” послужила статуя Богоматері з міста Лорето в Італії (точну вказівку на першообраз дав йому академік Никодим Павлович Кондаков): “Зображення цієї ікони з’явилося на Русі, очевидно, з XVI століття. У Лорето знаходиться Святий будиночок або Свята хатина, де міститься образ Богоматері. Цей образ зроблений цілком із кедрового дерева, вкритого суцільно діамантовими рів’єрами і перловими нитками. Зображення Богоматері, загалом схоже з іконою “Додавання розуму”, яка західного походження, тільки перероблена на “московський манер””.
Наприкінці XX століття висновки А.А. Титова отримали нові підтвердження працями багатьох італійських істориків, археологів і мистецтвознавців. Паломники до Святого Дому в Лорето тепер можуть повезти з собою таку ж картонну іконку “Додавання розуму”, яка продається в московських православних церковних крамницях, тільки під італійською іконкою додано підпис: “Богоматір Лоретська. Російська ікона XVIII століття. Старослов’янський напис говорить: “Ікона Пресвятої Матері Божої, Пречистої Діви Марії, звана Ключ мудрості”.
На Русі найдавніша з відомих ікон Божої Матері “Додавання розуму” перебуває в Ярославській області в Покровському храмі міста Романов-Борисоглібськ (Тутаєв).
Чудотворний образ “Поповнення розуму” початку XVIII століття перебуває в Московському Тихвінському храмі в Олексіївському.
Перед цією іконою звертаються з молитвою до Богоматері та Її Богонемовляти як до джерела вищої мудрості й розуму. Просять про “додавання розуму”, про дарування допомоги в навчанні, а також про духовну просвіту і допомогу у вихованні дітей