«Ікона Божої Матері, іменована “Нравська”»

Місяця серпня на 14-й день

Нарвська ікона Богоматері прославилася 1558 року, коли російські війська брали в облогу місто Нарву. Під час цієї облоги п’яні нарвські німці знайшли в одному будинку, в якому колись жили російські купці, ікону Богоматері з Предвічним Немовлям на руках. Господар цього будинку, а разом з ним і його нетверезі гості стали глумитися над св. образом. Цього словесного знущання й однієї лайки їм здалося замало, і скоро вони перейшли до дії. Господар будинку зробив зухвалу пропозицію, яку прийняли всі п’яні та збожеволілі від злоби на росіян гості. – Ця потворна дошка, – говорив він, – поставлена була для російських купців; нам же вона не потрібна, тому кинемо її у вогонь.

Негайно ж ікону зняли зі стіни і зі злістю кинули у вогонь під котли, в яких варилося пиво. Але полум’я замість того, щоб спалити образ Богоматері, кинулося догори і запалило дах будинку. Це було в недільний день. Повітря було чистим і тихим. Однак, щойно з’явилося полум’я на даху будинку, раптово здійнялася сильна буря; вітер роздмухував полум’я, швидко перекидав його з одного будинку на інший, і незабаром майже все місто було охоплено жахливим вогняним потоком.

Бачачи це згарище, німці розгубилися. Користуючись їхнім сум’яттям, російські війська зробили приступ до міста і взяли його. Поблизу Нарви перебувало німецьке військо, але воно через якесь дивне засліплення не хотіло надати допомоги своїм обложеним одноплемінникам.

Коли пожежа вщухла і місто очистили від німців, тоді в попелі росіяни знайшли дві ікони – ікону Божої Матері та ікону Миколи Чудотворця. Обидва св. образи збереглися абсолютно неушкодженими, анітрохи не постраждавши від вогню.

Після взяття міста цар Іоанн Васильович послав до Нарви Юр’ївського архімандрита і Софійського протоієрея, щоб вони побудували одну церкву в замку, а іншу – в місті на честь чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.

До 1940 року Нарвський образ перебував в Івангородській Успенській кріпосній церкві. Коли почалася Друга світова війна, церкву закрили, а ікону перенесли в храм Іверської чернечої громади поблизу Івангорода. 1944 року, під час наступу радянських військ, церковні цінності Нарви та Івангорода, зокрема Нарвську ікону Богородиці, відправили в Пюхтицький монастир. Подальша їхня доля невідома.

Нині в Нарві у Воскресенському соборі перебуває шанований список чудотворної ікони.