Ікона Божої Матері «Любецька» p1aj3pk130bbtngt1g9q1qmm1p4d5
Житія святих,  Ікони

Ікона Божої Матері «Любецька»

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 7-й день

У Свято-Миколаївському кафедральному соборі міста Умані знаходиться список чудотворної Любечської ікони Божої Матері. Явлення образу відноситься до часу утвердження християнства на Русі. Ікона відома багатьма чудесами, про що свідчить святитель Димитрій Ростовський. Про неї збереглося таке передання: в Любечі жив бідний мʼясник, який мав дружину і двох дітей. Старший син, наслідуючи батька в його роботі, взяв в руки ніж та став грати з ним і ненавмисно завдав смертельну рану молодшому братові. Від страху перед тим, що сталося, дитина сховалася від покарання в грубку. Мати не знаючи цього, затопила грубку, і юнак став горіти.

Тим часом до хати повернувся господар. Побачивши, що відбувається, він у нестямі від горя накинувся на дружину і завдав їй смертельного удару. У великому горі він пішов з дому на берег Дніпра, сів у човник і поплив за течією. Жахливі події приспали його, але човен замість того, щоб плисти в бік Києва, повернувся до берега біля міста Любеча. Прокинувшись, він побачив на березі ікону Божої Матері. Сповнений незрозумілої віри і надії, помолившись, він взяв у руки явлену ікону і поніс її додому. Які ж були його здивування і радість, коли вдома він знайшов все своє сімейство живим і неушкодженим! У XVII столітті Любечська ікона стала відома і киянам.

В 1653 році очікували нападу поляків на Любеч, і тому ікону перевезли за розпорядженням митрополита Сильвестра Косова до Києва. Потім, не пізніше 1689 року, ікона повернулася до Любеча, так як святитель Димитрій Ростовський того року приходив до Любеча для поклоніння чудотворному образу.

Між 1689 і 1701 роками первісний образ Любечський знову опинився в Києві. Відомі дві грамоти митрополита Варлаама Ясинського, які підтверджують перенесення ікони до Любеча із Києва в 1701 році за Чернігівського архієпископа Івана Максимовича, а також факт  образу монахом Києво-Печерської Лаври Інокентієм. Відомо також, що місцем перебування ікони в Любечі після 1701 року був Пречистенський храм Любецького Антоніївського монастиря, а пізніше — монастирська церква Воскресіння Господнього. По суботах біля чудотворної ікони з благословення Варлаама Ясинського, митрополита Київського, служилися акафісти, що підтверджується його грамотами.

У страшні роки безбожного атеїзму ікона була загублена. Список чудотворної ікони, написаний на дереві, був подарований громаді міста Умані під час повернення Свято-Миколаївського храму вірянам у 1989 році. У 1999–2001 роках час від часу ікона видавала миро. Багато парафіян собору свідчать про отримання зцілення після молитви біля ікони.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Любечской», глас 4

Преблагослове́нная Цари́це,/ Пречи́стая Де́во Богоро́дице,/ просла́вльшая град Лю́беч/ уго́дника Твоего́ преподо́бнаго Анто́ния Пече́рскаго рожде́нием/ и чудотво́рныя ико́ны Твоея́ явле́нием,/ мо́лим Тя, Всеблага́я:/ моли́ за ны ро́ждшагося от Тебе́ Царя́,/ Христа́ Бо́га на́шего,/ и Ма́терним Твои́м к Нему́ предста́тельством/ изба́ви нас от вся́каго зла,/ неду́ги на́ша исцели́, печа́ли на́ша утоли́/ и насле́дники яви́ нас Ца́рствия Небе́снаго,// я́ко Милосе́рдна.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Любечской», глас 8

Притеце́м, ве́рнии, к многоцеле́бному о́бразу Засту́пницы на́шея, Богоро́дицы Мари́и,/ и, припа́дающе к нему́ с любо́вию, си́це рцем:/ о Всепе́тая Ма́ти, о Цари́це Всеми́лостивая,/ при́зри свы́ше благосе́рдием Твои́м на ны, недосто́йныя,/ и моли́твами уго́дника Твоего́, преподо́бнаго Анто́ния Пече́рскаго,/ яви́ нам Твоя́ ми́лости и щедро́ты:/ в боле́знех исцеле́ние, в ско́рбех утеше́ние,/ в беда́х ско́рую по́мощь нам да́руй,/ и вся ны спаси́, на Тя упова́ющия, да зове́м Ти:// ра́дуйся, Де́во, христиа́н заступле́ние.

Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Любечской»

О, Пресвята́я и Преблагослове́нная Ма́ти Го́спода и Спа́са на́шего Иису́са Христа́, Пречи́стая Присноде́во, Богоро́дице Мари́е! Припа́даем и покланя́емся Тебе́ пред свято́ю и чудотво́рною ико́ною Твое́ю, ю́же от лет дре́вних зде чудесы́ мно́гими и исцеле́ньми неисче́тными просла́вити благоизво́лила еси́. Смире́нно мо́лимся Тебе́, Благо́й и Милосе́рдной Засту́пнице на́шей, предста́тельством уго́дника Твоего́, преподо́бнаго Анто́ния Пече́рскаго, вонми́ гла́су гре́шных моле́ний на́ших, не пре́зри воздыха́ний от души́, виждь ско́рби и беды́, нас обыше́дшия, и, я́ко любвеоби́льная вои́стину Ма́ти, потщи́ся на по́мощь нам, безпо́мощным, уны́лым, во мно́гия и тя́жкия грехи́ впа́дшим и присно прогневля́ющим Го́спода и Созда́теля на́шего, Его́же умоли́, Предста́тельнице на́ша, да не погуби́т нас со беззако́нии на́шими, но яви́т нам человеколю́бную Свою́ ми́лость. Испроси́ нам, Влады́чице, у бла́гости Его́, теле́сное здра́вие и душе́вное спасе́ние, благоче́стное и ми́рное житие́, земли́ плодоно́сие, возду́ха благорастворе́ние, до́жди благовре́менны и благослове́ние свы́ше на вся блага́я дела́ и начина́ния на́ша. Исхода́тайствуй, Госпоже́, у Царя́ ца́рствующих и Го́спода госпо́дствующих стране́ на́шей на вся враги́ побе́ду и одоле́ние, всем же правосла́вным христиа́ном ми́лость Бо́жию, благоустрое́ние и во всех благи́х изоби́лие. О, Цари́це Всепе́тая, Ма́ти Бо́жия Всеблага́я, простри́ богоно́снии ру́це Твои́ к возлю́бленному Сы́ну Твоему́ и Бо́гу на́шему, умоли́ Его́ вся ны спасти́ и изба́вити поги́бели ве́чныя. Я́коже дре́вле на ме́сте сем отце́м на́шим ми́лость Твою́ явля́ла еси́, Влады́чице, си́це и нам ны́не яви́, Богоро́дице, Твоя́ щедро́ты: боля́щия исцели́, скорбя́щия уте́ши, бе́дствующим помози́. Споспеши́ всем нам носи́ти и́го Христо́во в терпе́нии и смире́нии и сподо́би нас благоче́стно житие́ сие́ земно́е сконча́ти, христиа́нскую непосты́дную кончи́ну получи́ти и Небе́сное Ца́рствие унасле́дити Ма́терним хода́тайством Твои́м к ро́ждшемуся от Тебе́ Го́споду и Бо́гу на́шему Иису́су Христу́, Ему́же со Безнача́льным Его́ Отце́м и Пресвяты́м Ду́хом подоба́ет вся́кая сла́ва, честь и поклоне́ние, ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ д7:

Пребlгословeннаz цRи1це, пречcтаz дв7о бцdе, прослaвльшаz грaдъ лю1бечь ўг0дника твоегw2 прпdбнагw ґнтHніа печeрскагw рождeніемъ и3 чудотв0рныz їкHны твоеS kвлeніемъ, м0лимъ тS, всебlгaz: моли2 за ны2 р0ждшагосz t тебє2 цRS, хrтA бGа нaшегw, и3 м™рнимъ твои1мъ къ немY предстaтельствомъ и3збaви нaсъ t всsкагw ѕлA, недyги нaшz и3сцэли2, печ†ли нaшz ўтоли2 и3 наслBдники kви2 нaсъ цrтвіz нбcнагw, ћкw милосeрдна.

Кондaкъ, глaсъ н7:

Притецeмъ, вёрніи, къ многоцэлeбному џбразу застyпницы нaшеz, бцdы мRjи, и3, припaдающе къ немY съ люб0вію, си1це рцeмъ: q всепётаz м™и, q цRи1це всемлcтиваz, при1зри свhше бlгосeрдіемъ твои1мъ на ны2, недостHйныz, и3 мlтвами ўг0дника твоегw2, прпdбнагw ґнтHніа печeрскагw, kви2 нaмъ тво‰ млcти и3 щедрHты: въ болёзнехъ и3сцэлeніе, въ ск0рбехъ ўтэшeніе, въ бэдaхъ ск0рую п0мощь нaмъ дaруй, и3 вс‰ ны2 сп7си2, на тS ўповaющыz, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, дв7о, хrтіaнъ заступлeніе.

Ще в розробці

Знайшли помилку