Ікона Божої Матері “Чентховська”

Місяця березня на 6-й день.

Ченстоховська ікона Божої Матері належить, за переказами, до тих 70-ти ікон Пресвятої Богородиці, які написав святий євангеліст Лука (пам’ять 18 жовтня). Вона була написана в Єрусалимі, в Сіонській світлиці. У 66-67 роках, під час навали римських військ під проводом Веспасіана і Тита, християни втекли в містечко Пеллу. Разом з іншими святинями вони зберігали в печерах і Ченстоховський образ Богоматері. 326 року, коли свята цариця Єлена (пам’ять 21 травня) ходила до Єрусалима для поклоніння святим місцям і знайшла Хрест Христовий, вона отримала в дар від християн цю ікону, привезла її до Константинополя і поставила в палацовій каплиці, де святиня перебувала протягом п’яти століть.

До Росії чудотворний образ із великою честю був принесений засновником міста Львова (Лемберга – 1268-1270), галицько-волинським князем Левом Даниловичем, і поміщений у Бєльзькому замку під віданням православного духовенства.

Згодом, під час завоювання Західної України поляками, чудотворна ікона дісталася польському правителю князю Владиславу Опольському. Татари, вторгнувшись у межі Росії, взяли в облогу замок Белз. Сподіваючись на допомогу Матері Божої, князь Владислав виніс святиню з церкви і поставив на міській стіні. Пронизаний ворожою стрілою, чудотворний образ зберіг назавжди сліди крові, що стекла. Шкідлива імла, що спустилася тоді на татарське військо, змусила їх зняти облогу замку і піти у свої межі. Заступниця Небесна в сонному видінні повеліла князю перенести чудотворну ікону на Ясну гору Ченстоховську. Заснувавши 1352 року монастир на Ясній горі – (горі “свідоцтва” – так її називали за безліч чудес, що відбувалися там), князь Владислав переніс до неї чудотворну святиню, довіривши її на зберігання ченцям Паулінського ордену. Через кілька років обитель пограбували гусити. Позбавивши її всіх скарбів, вони хотіли викрасти і чудотворний образ, але невидима сила утримувала коней, і візок зі святинею не рушив з місця. У люті один із грабіжників скинув святу ікону на землю, а інший вдарив мечем по лику. Тут же справедлива кара спіткала всіх: першого розірвало на частини, у другого відсохла рука, інші впали замертво або були вражені сліпотою.

У середині XVII століття шведський король Карл Х Густав, взявши Варшаву і Краків, зазнав поразки під Ченстоховським монастирем на Ясній горі. Допомога і заступництво Цариці Небесної підбадьорили поляків, а король Ян Казимир, повертаючись до Львова, оприлюднив маніфест, за яким доручав свою державу заступництву Божої Матері, називаючи Ченстоховський Її образ “Польською Королевою”. Війна зі шведами 1656 року закінчилася для Польщі успішно.

Безліч чудес від Ченстоховського чудотворного образу було засвідчено в особливій книзі, що зберігається в храмі Ченстоховського монастиря. З цієї ікони зроблено було багато списків як для католицьких, так і для православних храмів.

1813 року, коли російські війська увійшли в Ченстоховську фортецю, настоятель і братія Лаври піднесли генералу Сакену список із чудотворного образу. Згодом Чудотворну ікону було поставлено в Санкт-Петербурзі в Казанському соборі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання