Ікона Божої Маетрі, іменована "Торжество Пресвятої Богородиці» (Порт-Артурська)"» p1aqtm5geeah7ce316hac151gmd6
Житія святих,  Ікони

Ікона Божої Маетрі, іменована “Торжество Пресвятої Богородиці» (Порт-Артурська)”»

Місяця серпня на 16-й день

11 грудня 1903 року, за два місяці до початку російсько-японської війни, до Дальніх печер Києво-Печерської лаври прийшов старий-матрос, учасник оборони Севастополя. Він старанно молився за російський флот у Порт-Артурі. Одного разу уві сні йому з’явилася Пресвята Богородиця, що тримає в руках плат, на якому був зображений лик Спасителя. Обидві стопи Її зневажали оголені й відточені двосічні мечі. З правого боку над пречистим ликом Богородиці перебував Архістратиг Михаїл, з лівого – Архангел Гавриїл. Над Нею Ангели тримали в хмарах царську корону, увінчану веселками, що перехрещуються, з хрестом нагорі. Ще вище Безтілесні Сили підтримували хмари, на яких сидів Господь Саваоф.

Пресвята Богородиця повідала старому моряку, що незабаром почнеться війна, в якій на Росію чекають важкі втрати і випробування. Владичиця Небесна наказала виготовити образ, що точно відображає видіння, і відправити ікону в Порт-Артурську церкву, обіцяючи допомогу, заступництво і перемогу російському воїнству. Старий-матрос повідав про видіння прочанам лаври, і незабаром було зібрано необхідну для виготовлення ікони суму. На образі емальованою в’яззю було написано: “У благословення і знамення торжества христолюбивому воїнству Далекої Росії від святих обителей Київських і 10 000 прочан і друзів”.

На початку серпня ікону “Торжество Пресвятої Богородиці” доправили до Владивостока і тимчасово помістили в місцевий кафедральний собор. Порт-Артур у той час був обложений ворогом, і навколо нього велися активні бойові дії.

З ікони було зроблено кілька копій, які намагалися переправити в Порт-Артур, але безуспішно.

21 листопада (4 грудня) 1904 року, в день свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, після Літургії та молебню перед іконою “Торжество Пресвятої Богородиці”, справжній образ було поміщено в спеціально приготований для неї футляр і відправлено з Владивостока. Препроводити святу ікону в Порт-Артур взявся відставний ротмістр лейб-гвардії уланського полку М.М. Федоров, духовний син отця Іоанна Кронштадтського. Однак 11 січня 1905 року Федоров повідомив, що ікону в місто доправлено не було, зважаючи на те, що Порт-Артур на той час уже був зданий ворогові. Отримавши дозвіл із Петербурга, Федоров відправив образ у діючу армію, де вона і перебувала в похідній церкві Головнокомандувача.

Про подальші події, пов’язані з іконою, нічого не було відомо доти, доки Господу не угодно було явити нове чудо. 17 лютого 1998 року в Єрусалимі, в одному з антикварних магазинів Порт-Артурську ікону побачили паломники з Владивостока! Ікона була викуплена на гроші, зайняті в російському Горненському жіночому монастирі. Вивезти святиню з Ізраїлю допомогли російська влада і Синодальний Відділ Зовнішніх Церковних Зв’язків Московського Патріархату.

6 травня 1998 року Порт-Артурська ікона Божої Матері повернулася до Владивостока. Зустрінута хресним ходом і передзвоном дзвонів, поглядам радісних православних “…постала Божа Матір, що стоїть Своїми стопами на березі затоки на двох повалених і обламаних мечах” – якою з’явилася колись старому-севастопольцю.

Знайшли помилку