Cвященномученик Мокій

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 11-й день

Святий Мокій був пресвітером у Македонії, у місті Амфіполі. Під час гоніння на християн імператора Діоклітіана (284–305) святий Мокій переконував язичників, присутніх на святкуванні язичницького божества Діоніса (Бахуса), полишити беззаконні й скверні звичаї, які супроводжували це свято, покаятися, навернутися до Господа Іісуса Христа й очиститися у Святому Хрещенні. Святого привели на суд до правителя Лаодікія, він сповідував перед ним істинну віру, а на погрози відповідав: «Смерть за Христа — велике придбання для мене».

Святий Мокій був підданий катуванням, які переносив з дивовижним терпінням, не перестаючи викривати нечестя ідолопоклонників. Приведений до капища Діоніса, святий ім’ям Іісуса Христа розтрощив ідола, після чого його кинули в розпечену піч, де він залишився неушкодженим, а полум’ям, що вийшло з печі, був спалений правитель.

Його наступник піддав святого Мокія жорстоким катуванням, які він за допомогою Божою стійко переніс; відданий на розтерзання диким звірам, він залишився неушкодженим – леви лягали біля ніг святого. Народ, врозумлений такими чудесами, почав вимагати, щоб мученика відпустили на свободу. Правитель розпорядився відіслати святого до міста Перинф, а звідти до Візантії, де святий Мокій був страчений. Перед смертю він у молитві дякував Господу, Котрий дав йому силу до кінця пройти мученицький подвиг. “Господи, прийми в мирі дух мій”, – були його останні слова, після чого йому відсікли голову. Святий Мокій помер близько 295 року. Згодом імператор Константин Великий побудував храм на честь священномученика Мокія і переніс до нього чесні мощі святого.