Житія святих,  Лютий

Блаженний Миколай, Христа заради юродивий, Псковський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 28-й день (перехідне) / липня на 1-й день – Собор Псковських святих (перехідне)

Блаженний Миколай Псковський понад три десятиліття ніс подвиг юродства. Ще задовго до смерті він здобув благодатні дари Святого Духа і був удостоєний дару чудотворення і пророцтва. Сучасники-псковичі звали його Микула (Микола, Нікола) Саллос, що в перекладі з грецької означає “блаженний, юродивий”, і ще за життя шанували як святого, називаючи також Микула Свят.

У лютому 1570 року, після спустошливого походу з опричним військом на Новгород, цар Іван Грозний рушив на Псков, підозрюючи зраду і готуючи йому долю Новгорода. Як свідчить Псковський літопис, “прииде царь… с великою яростию, яко лев рыкая, хотяй растерзати неповинныя люди и кровь многую пролити”.

Усе місто молилося про відвернення царського гніву. Почувши дзвін на утреню по всьому Пскову, цар, як свідчить напис на чудотворній Люб’ятовській (у Люб’ятові стояло царське військо) іконі Розчулення Божої Матері (пам’ять 19 березня), “розчулившись серцем, сказав своїм воїнам: “Ступіть мечі об камінь, нехай припиняться вбивства”.

Усі жителі Пскова вийшли на вулиці, і кожна сім’я стояла на колінах біля воріт свого будинку, винісши хліб і сіль для зустрічі царя. На одній із вулиць назустріч цареві вибіг блаженний Миколай верхи на палиці, ніби скачучи на коні, і закричав цареві: “Іванушко, Іванушко, поїж хліба-солі, а не християнської крові”.

Цар наказав зловити юродивого, але той став невидимим. Заборонивши вбивства, Іоанн Грозний, однак, мав намір розграбувати місто. Цар слухав молебень у Троїцькому соборі, вклонився мощам святого благовірного князя Всеволода-Гавриїла (пам’ять 11 лютого) та забажав отримати благословення у блаженного Миколая.

Коли цар прийшов у келію блаженного, той сказав: “Не замай, минухне, нас (не чіпай, перехожий, нас) і піди від нас, нема на чому тобі буде тікати”. Юродивий запропонував царю на частування шматок сирого м’яса. “Я християнин і не їм м’яса в піст”, – сказав йому Іоанн. – “Ти п’єш кров людську”, – відповідав йому блаженний, повчаючи царя “багатьма жахливими словами”, щоб той припинив убивства і не грабував святі Божі церкви. Але Іоанн не послухався і наказав зняти дзвін із Троїцького собору, і тоді, за пророцтвом святого, упав найкращий кінь царя.

Молитва і слово блаженного пробудили совість царя. Переляканий справдженим пророцтвом і викритий у злодіяннях, Грозний, наказавши зупинити грабіж, втік із міста. Опричники, свідки цього, писали: “Могутній тиран… пішов побитий і присоромлений, немов прогнаний ворогом. Так незаможний жебрак залякав і прогнав царя з безліччю тисяч воїнів”.

Блаженний Миколай помер 28 лютого 1576 року і був похований у Троїцькому соборі врятованого ним міста. Такої честі удостоювалися лише псковські князі і, згодом, архіпастирі.

Місцеве шанування блаженного почалося лише через 5 років після його смерті. У 1581 році, під час облоги Пскова військами польського короля Стефана Баторія, ковалеві Дорофею було явлення Божої Матері з сонмом псковських святих, які молилися за місто, серед яких був і блаженний Миколай (відомості про Псково-Покровську ікону Божої Матері вміщено 1 жовтня).

У кафедральному Троїцькому соборі Пскова і нині спочивають мощі блаженного Миколая Псковського, який “плотски в юродстве быв, … горняго Иерусалима гражданин явися…, царску державу и смысла свирепство на милость обратив”.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь блаженному Николаю Саллосу, Христа ради юродивому, Псковскому, глас 4

Слове́нска язы́ка, Пско́вския земли́/ пло́тски в юро́дстве быв,/ юро́дства притворе́нием Го́рняго Иерусали́ма граждани́н яви́ся,/ А́нгелом, сла́вне, свесели́шися,/ мироточи́ваго святи́теля Никола́я зва́ние восприи́м,/ с ни́мже всегда́ Христа́ Бо́га моли́// дарова́ти нам ве́лию ми́лость.

Кондак блаженному Николаю Саллосу, Христа ради юродивому, Псковскому, глас 8

Чудотво́рец яви́ся, Нико́лае,/ ца́рску держа́ву и смы́сла свире́пство на ми́лость обрати́в,/ и сего́ ра́ди своему́ оте́честву тепл моле́бник показа́ся,/ и ны́не мо́лим тя, свя́те,/ пребу́ди в нас еще́, защити́ от кова́рств вра́жиих,// ты бо еси́ гра́ду Пско́ву и всем христолюби́вым лю́дем похвала́ и утвержде́ние.

Ще в розробці

Ще в розробці

Знайшли помилку