Блаженний Іоанн, Христа заради юродивий, Устюзький
День пам'яті (н. ст.)
Місяця травня на 28-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Вологодських святих (перехідне)
Блаженний Іоанн, Христа заради юродивий, Устюзький чудотворець, народився в селі Пухово, поблизу старого Устюга, від благочестивих батьків Савви і Марії. З юних років він вирізнявся суворим пісним життям, щосереди і щоп’ятниці нічого не їв, а в інші дні харчувався тільки хлібом і водою. Батьки його переселилися до міста Орлець на річці Юг, за сорок верст від Устюга.
Овдовівши, мати святого прийняла постриг з ім’ям Наталія в Троїцькому Орлецькому монастирі. Отрок Іоанн почав безмовствувати, а потім подвизатися в юродстві. Перейшовши до міста Устюг, він оселився в збудованій для нього хатині і проводив ночі в невтомній молитві. Вдень же, в роздертому лахмітті й босий в будь-яку пору року, ходив вулицями міста, відпочиваючи іноді на купі гною і терплячи безліч образ та знущань від жителів міста.
Ще за життя святий удостоївся дару чудотворення. Він помер у молодому віці 29 травня 1494 року і був похований поблизу Успенського собору в місті Устюзі. Згодом над його мощами було побудовано церкву його імені.
Служба блаженному Іоанну Устюзькому була написана в ХVI столітті. У 1554 році за спогадами людей, які знали його, було складено його житіє, а дещо пізніше було написане похвальне слово. Святий подвижник прославився заступництвом під час навали ворогів і благодатними зціленнями хворих на різні недуги.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь блаженному Иоанну, Христа ради юродивому, Устюжскому чудотворцу
Нагото́ю теле́сною и терпе́нием/ обнажи́л еси́ вра́жия кова́рствия,/ облича́я неподо́бное его́ дея́ние,/ зе́льне стражда́ со́лнечный вар,/ и ну́ждныя вели́кия сту́дени мра́за,/ и огня́ не чул еси́,/ Бо́жиею по́мощию покрыва́емь,/ Иоа́нне прему́дре,/ моли́ с ве́рою творя́щих па́мять твою́ че́стно/ и усе́рдно притека́ющих к ра́це моще́й твои́х,// изба́витися от бед и паде́ния избежа́ти.
Кондак блаженному Иоанну, Христа ради юродивому, Устюжскому чудотворцу, глас 8
Вы́шния красоты́ жела́я,/ ни́жния сла́дости теле́сное яде́ние тща́тельно оста́вил еси́,/ нестяжа́нием су́етнаго ми́ра, возлюби́л еси́ а́нгельское житие́,/ преходя́ сконча́вся, Иоа́нне блаже́нне;// с ни́миже моли́ Христа́ Бо́га непреста́нно о всех нас.
Молитва блаженному Иоанну, Христа ради юродивому, Устюжскому чудотворцу
О, святы́й блаже́нный Иоа́нне! Припа́дающе, смире́нно мо́лимтися: приими́ на́ше ма́лое моле́ние и умоли́ Всеми́лостиваго Го́спода Бо́га на́шего, да проба́вит ми́лость Свою́ нам, гре́шным, и да да́рует нам вся, я́же к животу́ и ко спасе́нию благопотре́бная. О уго́дниче Христо́в! а́ще и зело́ недосто́йни есмы́, оба́че ду́хом сокруше́нным и се́рдцем смире́нным па́ки припа́дающе, мо́лимтися: предста́тельством твои́м ко Го́споду сохрани́ страну́ на́шу, да́руя ей на вся враги́ побе́ду и одоле́ние, град твой У́стюг и вся гра́ды и ве́си Руси́ соблюди́ от вся́каго зла и от вся́кия напа́сти, губи́тельства, гла́да, тру́са, пото́па, огня́, меча́, наше́ствия иноплеме́нников и междоусо́бныя бра́ни, от вся́кия боле́зни и от вся́каго обстоя́ния, да всегда́ пое́м и велича́ем всесвято́е и великоле́пое и́мя Бо́жие и твое́ ми́лостивое о нас предста́тельство, во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ є7:
Нагот0ю тэлeсною и 3 терпёніемъ њбнажи 1лъ є 3си 2 вр†жіz ков†рствіz, њбличaz непод0бное є 3гw 2 дэsніе, ѕёльнэ страждA с0лнечный вaръ, и 3 нyждныz вели 6кіz стyдєни мрaза, и 3 nгнS не чyлъ є 3си 2, б9іею п0мощію покрывaемь, їwaнне премyдре: моли 2 њ вёрою творsщихъ пaмzть твою 2, чeстнw и 3 ўсeрднw притекaющихъ къ рaцэ мощeй твои 1хъ, и3збaвитисz t бёдъ, и3 падeніz и3збэжaти.
Кондaкъ, глaсъ и7:
Вhшніz красоты 2 желaz, ни 1жніz слaдости тэлeсное kдeніе тщaтельнw њстaвилъ є 3си 2, нестzжaніемъ сyетнагw мjра возлюби 1лъ є 3си 2 ѓгGльское житіE, преходS скончaвсz, їwaнне бlжeнне: съ ни 1миже моли 2 хrтA бGа непрестaннw њ всёхъ нaсъ.
Ще в розробці