...
Блаженний Андрій Константинопольський, Христа ради юродивий p1auhlhep412ui1usvuvq1gi7gu73
Житія святих,  Жовтень

Блаженний Андрій Константинопольський, Христа ради юродивий

Місяця жовтня на 2-й день

Блаженний Андрій, Христа ради юродивий, був слов’янин і жив у Х столітті в Константинополі. З юних років він полюбив храм Божий і Священні книги. Одного разу в сонному видінні блаженний побачив два війська. В одному були мужі у світлому одязі, в іншому – чорні й страшні біси. Ангел Божий, який тримав у руці чудові вінці, сказав Андрію, що вінці ці – не прикраса земного світу, а небесний скарб, яким Господь нагороджує Своїх воїнів, що перемагають чорні полчища. “Іди на добрий подвиг, – сказав Ангел Андрію, – будь юродивим заради Мене і багато отримаєш у день Царства Мого”. Зрозумів блаженний, що Сам Господь закликає його на подвиг. Відтоді Андрій почав ходити вулицями міста в лахмітті, ніби розум його помутився. Багато років терпів святий глузування, образи. Благодушно зносив він побої, голод і спрагу, холоднечу і спеку, просячи милостиню і віддаючи її іншим жебракам. За своє велике терпіння і смиренність святий отримав від Господа дар пророцтва і прозорливості, врятував багатьох від душевної загибелі і викрив багатьох нечестивців.

Під час молитви у Влахернському храмі святий Андрій сподобився побачити Пресвяту Богородицю, яка вкривала тих, хто молився, Своїм омофором. Помер блаженний Андрій 936 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь блаженному Андрею Константинопольскому, Христа ради юродивому, глас 1

Глас апо́стола Твоего́ Па́вла услы́шав, глаго́лющ:/ мы юро́ди Христа́ ра́ди,/ раб Твой, Андре́й, юро́д бысть на земли́/ Тебе́ ра́ди, Христе́ Бо́же./ Те́мже ны́не па́мять его́ почита́юще,// Тебе́ мо́лимся, Го́споди, спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак блаженному Андрею Константинопольскому, Христа ради юродивому, глас 4

Во юро́дство претвори́вся во́лею,/ ми́ра сего́ красоты́ отню́д возненави́дел еси́,/ плотска́я мудрова́ния увяди́л еси́ посто́м и жа́ждею, и зно́ем,/ и сту́дению мра́за,/ от дождя́ и сне́га, и от про́чия возду́шныя тя́готы никогда́же уклони́вся,/ очи́стил еси́ себе́, я́ко зла́то в горни́ле,// Андре́е блаже́нне.

 

Ще в розробці