Блаженна Таїсія Єгипетська

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 10-й день

Свята Таїсія жила в Єгипті в V столітті. Залишившись сиротою після смерті багатих батьків, вона спочатку вела благочестиве життя, присвячуючи себе благодійності та допомозі хворим. Нерідко в її будинку зупинялися ченці, які приходили із пустелі до міста для продажу своїх кошиків. Таїсія користувалася загальною любов’ю і повагою.

Після кількох років старанної благодійної діяльності маєток Таїсії виснажився, і вона стала мати потребу. Тоді вона познайомилася з деякими недоброзичливими людьми і підпала під поганий вплив. Її життя ставало все більш і більш безладним.

Ченці пустельного скиту, котрі відвідували раніше Таїсію, дізнавшись про таку зміну, що сталася з нею, засмутилися. Покликавши свого авву, Іоанна Колова, вони сказали йому: «Ми чули про сестру Таїсію, що вона розорилася. Коли вона була заможною, вона виявляла до нас свою любов. І ми нині повинні показати нашу любов і допомогти їй. Потрудися відвідати її».

Авва Іоанн прийшов до Таїсії, сів біля неї, глянувши їй пильно в очі, нахилив потім голову і почав гірко плакати. Таїсія зніяковіла і запитала старця: «Авво, що ти плачеш?» Він відповів: «Бачу, що сатана грає на обличчі твоєму, і як мені не плакати? Чим не сподобався тобі Іісус, що ти звернулася на противні Йому діла?» Вона, почувши це, затремтіла і вигукнула: «Отче! Чи є для мене покаяння?» Він відповів: «Є!» — «Тоді веди мене куди знаєш», — сказала вона йому і, вставши, вся в сльозах пішла слідом за ним.

Авва Іоанн здивувався тільки, що перед відходом Таїсія не розпорядилася, що робити з її майном та речами, і навіть ні з ким не попрощалася. Коли вони досягли пустелі, вже сутеніло. Авва Іоанн зробив для Таїсії узоголов’я із піску й на деякій відстані таке ж інше для себе. Огородивши її узголов’я хресним знаменням, сказав: «Тут засни», — а сам, виконавши свої молитви, теж приліг.

Вранці старець почав будити Таїсію, але тут він виявив, що вона вже мертва. Старець сильно засмутився, думаючи, що душа Таїсії загинула, оскільки вона не встигла покаятися, причаститися і стати черницею. Тоді почув голос: «Одна година її покаяння прийнята більше за довготривале покаяння інших, які не виявляють під час покаяння такої самовіддачі». Так Господь відкрив авві Іоанну, що Він пробачив Таїсію за щирість і рішучість її каяття.