...
Благовірний князь Роман Углицький p1b8h1nktqpea1hr2no0hedk795
Житія святих,  Лютий

Благовірний князь Роман Углицький

Місяця лютого на 3-й день

Благовірний князь Роман Углицький, син Углицького князя Володимира і княгині Фотинії, племінник святого Василька Ростовського († 1238; пам’ять 4 березня), народився 1 жовтня 1235 року. Після смерті свого батька (1248 р.) і старшого брата Андрія (1261 р.), святий Роман 26-ти років прийняв на себе управління Угличем і став піклувальним батьком підданих. Він влаштовував богадільні, будинки для мандрівників і приймав у них убогих, які приходили до нього звідусіль. Понад 15 храмів споруджено було ним у князівстві. Щодня святий Роман був присутній на богослужінні, часто розмовляв із благочестивими ченцями. Після смерті дружини 1280 року він цілком присвятив себе подвигам посту, молитви і благодійності. Він побудував на високому березі Волги місто Романов (нині Тутаєв). Помер святий князь мирно 3 лютого 1285 року і похований у церкві Преображення в Угличі.

У 1486 році мощі святого Романа були знайдені нетлінними і перенесені в нову соборну церкву Преображення. 1595 року, з благословення патріарха Іова, внаслідок звісток про чудеса мощі засвідчив Казанський митрополит (майбутній патріарх) святитель Єрмоген (пам’ять 17 лютого), і князя Романа зарахували до лику святих. 1609 року під час навали поляків святі мощі згоріли разом із храмом.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропа́рь, глас 4:

От младе́нства яви́лся еси́,/ правове́рный кня́же Рома́не,/ и́збран от Бо́га/ благоче́стия столп необори́м,/ ве́ру непоро́чну соблю́л еси́,/ моли́твами и ми́лостынею и посто́м Бо́гу угоди́л еси́;/ те́мже и по сме́рти яви́ся све́тлость жития́ твоего́,/ исцеля́еши бо неду́ги немощству́ющих,/ ве́рою притека́ющих ко свято́му твоему́ гро́бу./ Сего́ ра́ди вопие́м ти:/ ра́дуйся, уго́дниче Бо́жий Рома́не,/ гра́да У́глеча похвало́ и утвержде́ние.

Конда́к, глас 8:

Я́ко многосве́тлая звезда́,/ всепра́зднственная па́мять твоя́ возсия́ днесь, благове́рный кня́же Рома́не,/ созыва́ющи к похвале́нию лю́ди твоя́,/ пе́сньми славосло́вити честно́е житие́ твое́/ и ве́рно торжествова́ти свято́е твое́ успе́ние,/ в не́мже моли́ся, свя́те, ко Христу́ Бо́гу на́шему,/ е́же изба́витися нам от всех наве́тов вра́жиих,/ да вси зове́м ти:/ ра́дуйся, Рома́не пребога́те, но́вый Русский чудотво́рче.

В розробці

Ще в розробці

Знайшли помилку