Благовірний князь Георгій (Юрій) Володимирський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця лютого на 4-й день / червня на 23-й день – Собор Володимирських святих / липня на 1-й день – Собор Тверських святих (перехідне) / вересня на 2-й день – Собор Нижегородських святих (перехідне)
Святий благовірний князь Георгій (1189-1238) був другим сином великого князя Всеволода Велике Гніздо. У 1212 році після смерті батька і старшого брата Костянтина він успадкував Володимирський великокняжий престол. Благовірний князь Георгій вирізнявся благочестям і військовою доблестю. Ним було засновано Нижній Новгород. 1237 року на Руську землю рушили монголо-татарські орди Батия. Вони розорили Рязань і спалили Москву. Святий Георгій залишив стольний град під опікою своїх синів Мстислава і Всеволода (третій син, Володимир, був на той час у полоні у татар) та досвідчених воєвод, а сам вирушив із військом і племінниками, синами Костянтина, на північ, щоб з’єднатися з іншими князями. На початку березня він вийшов на береги річки Сіть. Там 4 березня 1238 року відбулася кривава битва з татарами. Ще перед битвою благовірний князь Георгій отримав звістку про те, що стольний град Руської землі – Володимир – упав, і всі його сини вбиті. Вислухавши сумну звістку, великий князь звернувся з молитвою до Бога, в якій просив Всевишнього сподобити його мученицької смерті за віру християнську і народ православний. І молитва його була почута: у битві на річці Сіті великий князь загинув мученицькою смертю – йому було відсічено голову. Через деякий час після битви повертався з Білоозера до своєї пастви Ростовський єпископ Кирил II. Його шлях лежав через поле брані. Серед полеглих воїнів він за одягом упізнав обезголовлене тіло великого князя. З благоговінням він узяв його і переніс до Ростова. Там, за великого плачу всього народу, поховав його в соборному храмі. Через деякий час було знайдено і чесну главу великого князя, яку було прикладено до тіла. Через два роки гроб з тілом благовірного князя Георгія з великою урочистістю перенесли до Володимирського Успенського собору. 1645 року тіло святого князя було знайдено нетлінним, і відбулося церковне прославлення святого. Мощі князя Георгія було перекладено в срібну раку, влаштовану Святішим Патріархом Іосифом.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь благоверному князю Георгию (Юрию) Всеволодовичу Владимирскому, глас 8
На высоте́ вели́каго княже́ния седя́,/ яви́лся еси́, благоче́стием и ве́рою сия́я оте́честву своему́, я́ко со́лнце;/ по Святе́й Тро́ице ре́вностию разже́гся/ и за ве́ру кре́пко пострада́в, кровь твою́ пролия́л еси́./ Тем и отсе́ченая твоя́ за Христа́ глава́ свиде́тельствует я́ве о тебе́,/ приле́пшая по сме́рти к телеси́ твоему́,/ с не́юже и до днесь нетле́нны пребыва́ют мо́щи твоя́,/ от ни́хже источа́еши исцеле́ния душа́м и телесе́м на́шим./ Но я́ко дерзнове́ние име́я ко Христу́, страстоте́рпче Гео́ргие,/ непреста́нно моли́ держа́ву твою́ и сро́дник твои́х// безвре́дну сохрани́ти моли́твами твои́ми.
Кондак благоверному князю Георгию (Юрию) Всеволодовичу Владимирскому, глас 8
Христо́ве сме́рти подо́бяся/ и Того́ испи́ти ча́шу возжеле́в, я́ко Живота́,/ за Него́же му́жески подвиза́лся еси́, презре́в земно́е ца́рство,/ от безбо́жных ва́рвар пострада́в до сме́рти,/ Гео́ргие Богому́дре.// Тем моли́, спасти́ся ве́рным лю́дем моли́твами твои́ми.
Тропaрь, глaсъ }:
На высотЁ вели1кагw кнzжeніz сэдS, kви1лсz є3си2 благочeстіемъ и3 вёрою сіsz nтeчеству своемY ћкw с0лнце: по с™ёй трbцэ рeвностію разжeгсz, и3 за вёру крёпкw пострадaвъ, кр0вь твою2 проліsлъ є3си2. Тёмъ и3 tсёченнаz твоS за хrтA главA свидётельствуетъ ћвэ њ тебЁ, прилёпшаz по смeрти къ тэлеси2 твоемY: съ нeюже и3 до днeсь нетлBнны пребывaютъ м0щи тво‰, t ни1хже и3сточaеши и3сцэлє1ніz душaмъ и3 тэлесє1мъ нaшымъ. Но ћкw дерзновeніе и3мёz ко хrтY, страстотeрпче геHргіе, непрестaннw моли2, держaву твою2, и3 срHдникъ твои1хъ, безврeдну сохрани1ти моли1твами твои1ми.
Кондaкъ, глaсъ }:
Хrт0вэ смeрти под0бzсz, и3 тогw2 и3спи1ти чaшу возжелёвъ ћкw животA: за нег0же мyжески подвизaвсz, презрёвъ земн0е цaрство, t безб0жныхъ в†рваръ пострадaвъ до смeрти, геHргіе бGомyдре: тёмъ моли2, спасти1сz вBрнымъ лю1демъ моли1твами твои1ми.
Ще в розробці
