Благовірний князь Довмонт (у Хрещенні Тимофій) Псковський

Місяця травня на 20-й день

Святий благовірний князь Довмонт (Домант) Псковський, князь Нальшинайський (Нальшанський), був родом із Литви, спочатку ревно сповідував язичництво. У 1265 році, рятуючись від міжусобиць литовських князів, був змушений тікати з Литви і з 300 литовськими сім’ями прийшов до Пскова. Псковська земля стала його другою батьківщиною. Тут, за висловом літописця, “дихнула на нього благодать Божа”, коли з усією своєю свитою він прийняв Святе Хрещення з ім’ям Тимофій і сподобився великих дарів від Господа. Уже через рік за доблесть і істинно християнські чесноти псковичі обрали його своїм князем. Протягом 33 років він керував містом і був єдиним князем за всю історію Пскова, який зумів так довго прожити в мирі та злагоді з псковським вічем. Він був справедливий і суворо стежив за правосуддям інших, щедро творив милостиню, приймаючи жебраків і мандрівників, побожно шанував церковні свята, опікувався храмами і монастирями і сам заснував обитель на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Через шлюб із дочкою великого князя Димитрія, онукою святого благовірного князя Олександра Невського (пам’ять 23 листопада і 30 серпня), він поріднився з російським великокнязівським родом. Князь Довмонт, як і святий Олександр Невський, був славним захисником Руської землі. Основна заслуга благовірного князя Довмонта як полководця і державного діяча полягає в тому, що протягом багатьох років він надійно захищав північно-західний кордон Російської держави від ворожих нападів.

1268 року князь Довмонт був одним із героїв історичної битви під Раковором, де руська рать здобула перемогу над данськими та німецькими військами. Перед кожною битвою святий Довмонт приходив до храму, покладав свій меч до підніжжя святого престолу і приймав благословення духівника, який підперізував йому меч.

Святий Довмонт зробив псковську фортецю неприступною. На згадку про славного захисника міста кам’яну оборонну стіну, зведену святим князем поруч із Кромом наприкінці XIII століття, назвали Довмонтовою, а територію, огороджену стіною, досі називають Довмонтовим містом. У святого захисника “Дому Святої Трійці” був іще один благочестивий звичай: на знак подяки Господу, Іменем Якого він здобував перемоги, не знаючи поразок, благовірний князь Довмонт поряд із Кремлем зводив храми на честь того святого, у день пам’яті якого здобував перемогу. Ставили там храми за особливими обітницями й інші жителі Пскова. Невелика територія нинішнього Довмонтового міста була суцільно вкрита храмами. (Перший храм на честь святого Довмонта-Тимофія був побудований у Довмонтовому місті 1574 року).

Свою останню перемогу доблесний князь-воїн здобув 5 березня 1299 року на березі річки Великої, де він із малою дружиною розбив велике німецьке військо. Лівонські лицарі несподівано напали на посад біля Пскова, захопили приміські Снєтногорський і Мирожський монастирі та спалили їх, жорстоко розправившись із насельниками. Вони вбили засновника Снетногорського монастиря преподобного Іоасафа з 17 ченцями і преподобного Василя, ігумена Мирожського (пам’ять 4 березня). Святий князь Довмонт, не чекаючи, поки збереться велике псковське військо, вийшов назустріч ворогові з дружиною і вигнав святотатців за межі Руської землі.

Через кілька місяців святий благовірний князь Довмонт-Тимофій помер і був похований у Троїцькому соборі Пскова. Літопис свідчить, що “бисть же тоді жалість велика в Плескові чоловікам і дружинам, і малим дітям за добрим паном благовірним князем Тимофієм”. Псковичі згадували, як святий князь дбав про них у мирні дні й особливо, коли місту загрожувала небезпека, як вів їх у бій зі словами: “Добрі мужі псковичі! Хто з вас старий, той мені батько, хто молодий, той брат. Постоїмо за Святу Трійцю!”

Незабаром після смерті князя почалося шанування його як святого заступника перед Богом, який молитовно охороняє нашу землю від ворогів і лих. Не раз і після смерті захищав Псков святий князь. Так, 1480 року, коли понад сто тисяч німців взяли місто в облогу, він з’явився уві сні одному городянину і сказав: “Візьміть вбрання (покров) труни моєї, обнесіть його три рази навколо міста з хрестами і не бійтеся”. Псковичі виконали його вказівку, і німці відступили від міста. Після цього чудесного позбавлення від ворогів святому князю було складено службу. Поруч із мощами благовірного князя в Троїцькому соборі висів його бойовий меч (нині меч зберігають у Псковському історико-художньому та архітектурному музеї-заповіднику), який вручали в храмі Святої Трійці псковським князям під час зведення на престол.

Святий благовірний князь Довмонт-Тимофій і його дружина, у схимі преподобна Марфа († 1300; пам’ять 8 листопада) удостоїлися особливої почесті бути зображеними на чудотворній Мирожській іконі Божої Матері (святкування 24 вересня): “Благоизволися пречистому образу чудотворної ікони Твоєї, Богородице, написатися зрака подобою нашого в бранех твердого заступника князя Доманта з благочестивою дружиною” (седален служби святому благовірному князю Довмонту-Тимофію). Під час явлення Божої Матері старцю Дорофею під час облоги Пскова поляками 27 серпня 1581 року святий благовірний князь Довмонт-Тимофій був серед обранців Божих, які супроводжували Небесну Покровительку Пскова (відомості про Псково-Покровську ікону вміщено 1 жовтня).

Мощі святого благовірного князя Довмонта-Тимофія спочивають у Псковському кафедральному соборі Живоначальної Трійці.

Тропарі, кондаки, молитви та величання