...
Благовірний Димитрій Углицький і Московський, царевич p1e9be7gmv1tco1lqlllp81r2165
Житія святих,  Травень

Благовірний Димитрій Углицький і Московський, царевич

Місяця травня на 15-й день / червня на 3-й день – перенесення мощей

Святий благовірний царевич Димитрій Углицький (Московський) народився 19 жовтня 1582 р. Він був сином царя Іоанна Грозного. За царювання Феодора Іоанновича, коли фактично правителем Російської держави був його шурин – владолюбний боярин Борис Годунов, царевич Димитрій разом із матір’ю, царицею Марією Феодорівною, був вигнаний з двору в м. Углич. Бажаючи позбутися законного спадкоємця російського трону, Борис Годунов почав діяти проти царевича як проти особистого ворога. Спочатку він намагався обмовити юного спадкоємця престолу, розпустивши брехливі чутки про його уявну незаконну народженість. Потім поширив нову вигадку, що начебто Димитрій успадкував суворість государя – батька свого. Оскільки ці дії не принесли бажаного, то підступний Борис наважився погубити царевича. Спроба отруїти Димитрія не увінчалася успіхом: смертоносне зілля не шкодило отроку. Тоді лиходії зважилися на явний злочин.

У суботній день 15 травня 1591 р., коли отрок гуляв із годувальницею на подвір’ї, підіслані вбивці, Йосип Волхвов, Данило Битяговський і Микита Качалов, по-звірячому зарізали царевича.

Царевич Димитрій був похований в Угличі, у палацовому храмі на честь Преображення Господнього. Безліч чудес і зцілень стало відбуватися біля його гробниці, особливо часто зцілювалися хворі на очі. А 3 липня 1606 р. святі мощі страстотерпця царевича Димитрія були знайдені нетлінними.

Перенесення святих мощей благовірного царевича Димитрія, убитого 15 травня 1591 року, з Углича до Москви відбулося 1606 року. Спонуканням до цього було бажання, за висловом царя Василя Шуйського, “вуста брехливі заградити і очі невіруючі осліпити тих, хто промовляє, що яко живий уникнув (царевич) від убивчих долонь”, з огляду на появу самозванця, який оголошував себе справжнім царевичем Димитрієм. Урочисто було перенесено святі мощі і покладено в Архангельському соборі Московського Кремля, “в приділі Іоанна Предтечі, ідеже батько і брати його”. Після численних чудесних зцілень від святих мощей того ж 1606 року “склали святкування царевичу Димитрію тричі на рік – народження (19 жовтня), убивство (15 травня), перенесення мощей до Москви (3 червня)”.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь благоверному царевичу Димитрию, Угличскому и Московскому, глас 4

Ца́рскую диади́му обагри́л еси́ кро́вию твое́ю,/ Богому́дре му́чениче,/ за скиптр крест в руку́ прии́м,/ яви́лся еси́ победоно́сец,/ и же́ртву непоро́чну Влады́це прине́сл еси́ себе́,/ я́ко бо а́гнец незло́бив от раба́ заколе́н еси́,/ и ны́не ра́дуяся предстои́ши Святе́й Тро́ице./ Моли́ся о держа́ве сро́дников твои́х богоуго́дней бы́ти// и сыново́м росси́йским спасти́ся.

Кондак благоверному царевичу Димитрию, Угличскому и Московскому, глас 8

Возсия́ днесь в сла́вней па́мяти твое́й ве́рным весе́лие,/ я́ко бо доброра́сленный грезн, прозя́бл еси́/ и Христу́ красе́н плод прине́сл еси́ себе́./ Те́мже и по убие́нии твое́м соблюде́ те́ло твое́ нетле́нно,/ страда́льчески обагре́ное кро́вию,/ благоро́дне свя́те Дими́трие,/ соблюда́й оте́чество твое́ и град твой невреди́м,// тому́ бо еси́ утвержде́ние.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку