Місяця листопада на 5-й день

За римськими переказами, Філолог був знатний римлянин, син св. Персиди, що згадується св. ап. Павлом у Посланні до Римлян (Рим. 16:15): «Вітайте Філолога і Юлію, Нірея та сестру його, і Олімпану, і всіх з ними святих». Більше ніяких відомостей про цей апостол у книгах Нового Завіту немає. Хто була Юлія, згадана разом із Філологом, у Святому Письмі не йдеться. У деяких кодексах Нового Завіту в 15 вірші XVI глави Послання до Римлян поставлено: «Цілуйте Філолога і Юлія» (а не Юлію) і тому вважають чоловіком, а не жінкою, і вважають, що це був один із представників Римської церкви (Migne. Dictionnaire de la Bible., II tom). Деякі вважають її за сестру св. Філолога, а інші (наприклад, Оріген) за його дружину.

Згідно з останньою версією, Філолог з молодих років служив у преторіанській гвардії, вирізнявся мужністю та красою; випадково познайомився із св. Акілою, якого він випадково захистив від грубих образ язичницької юрби. Юлія, яка вирізнялася незвичайною красою, була його дружиною; перебувала у спорідненості з Персидою, яка мала ще дочку Клавдія. Через посередництво Акіли молоде подружжя познайомилося з ап. Павлом під час його перших римських зв’язків і їм були звернені в християнську віру, але Філолог не хотів залишати вигідною при дворі служби і був таємним християнином.

Незабаром після звільнення ап. Павла з уз і відбули його з Риму в 64 році Нероном було підпалено місто, і в спаленні столиці звинувачені були християни, за що за наказом імператора уявні винуватці злочину були страчені; християни, облиті смолою та горючими речовинами, були спалені і являли собою вогняні смолоскипи в садах Нерона. Філолог і Юлія не потрапили до перших жертв шаленства Нерона. Положення Філолога в преторіанській гвардії деякий час відхиляло від нього підозри у приналежності до християнства.

Після жахливої страти римських християн Філолог наважився піти та оголосити себе християнином; деякі з братії переконували його пощадити себе та юну дружину, що, мабуть, збентежило його, але Юлія припинила внутрішню боротьбу свого чоловіка. Вона, звернувшись до Філолога, твердим голосом промовила: «Де поставив нас Господь, там ми й маємо бути і не боятися висловлювати добре Його сповідання. У житті і в смерті ми – чада Його». Наступного дня Філолог і Юлія з’явилися до префекта Рима, жорстокого Тигелліна, і сповідали себе християнами. З палаючими вогнем священної мужності і одухотворення очима Філолог сміливо виступив перед кровожерливим тираном, визнав себе відкрито християнином і висловив жаль, що він не сповідав свою віру раніше, боячись втратити місце в преторіанській гвардії. Юлія також рішуче висловила свої переконання і звернулася до Бога з молитвою пробачити їхню колишню малодушність і милостиво прийняти їхнє справжнє сповідання. Побачивши її світлого, майже дитячого обличчя в натовпі, що жадає кривавих видовищ, ворухнулося мимоволі почуття співчуття до безневинної жертви. Але це була лише одна мить. Участь християн було вирішено; їх засудили до спалення. Нерон розпорядився, щоб чоловік та дружина згоріли разом на одному багатті.

Згідно з іншою версією (так вважають, зокрема, Дорофей, Єпіфаній та ін.), св. Філолог був учнем та супутником ап. Андрія Первозванного, який поставив його на єпископа в м. Синопі. У слов’янській Четьї Мінеї св. Димитрія Ростовського про Філолога сказано: «Філолог святий, його ж у римств єпистолії згадує Павло святий, говорячи: Цілуйте Філолога (Рим. 16:15): поставлено бути св. Андрієм на єпископа на Синоп». У Пролозі до Четті Мінейної оповіді додано: «Філолог зазнав багато нещасть і скорбот, багатьох навчив і привів до Христа». У «Діях (чи оповідях) ап. Андрія» згадується серед його супутників Філолог (І.І. Малишевського у Працях Київ. Академії, грудень 1889. «Супутники св. ап. Андрія»).

Пам’ять св. Філолога у православній церкві відбувається 5 (18) листопада разом із апп. Патровом, Єрмом, Гаїєм та Ліном, а також 4 (17) січня у соборі св. 70 апостолів.