26-ти преподобномучеників Зографських

Місяця жовтня на 10-й день

Історія мученицької смерті цих святих пов’язана з історичним періодом, коли візантійський імператор Михаїл Палеолог 1261 року завоював Константинополь. Імператор сподівався об’єднати Східну і Західну Церкви так, щоб панувала остання. Палеолог намагався залучити до свого плану підданих, проте народ був проти такого церковного злиття.

Проти виступали також насельники Афону. Афоніти відправили імператору послання, у якому пояснили свою позицію – неприйняття першості та верховенства Папи, його поминання; особливостей євхаристії та Символу віри, в якому Дух Святих виходить «і від Сина». Святогірці назвали імператора Михайла єретиком і вмовляли його залишити думку про таку церковну єдність.

Палеолог не послухався святогірців. Ліонська унія була прийнята в 1274, а тих, хто виступав проти неї – переслідували і карали. У 1278 був виданий указ про насильне введення унії.

У Римі ставилися до Михаїла з недовірою, оскільки знали про його байдужість. Папа Римський постійно виставляв нові вимоги, щоб повністю підкорити собі православ’я. Православна Церква оголосила Михаїла відлученим. Імператор жорстоко переслідував православних, садив у в’язницю навіть своїх родичів – Андроніка та Іоанна Палеологів, Мануїла та Ісаака Раулей. Однак усі його зусилля утвердити унію залишалися безуспішними.

Імператор помер 1282 року, під час військового походу, неподалік міста Веррії. Його поховали без царських почестей.

Під час насильницького введення унії всі західні правителі-католики вирішили піти на Константинополь, щоб скинути Михаїла Палеолога. Дорогою до Константинополя вони відвідали Святу Гору і стали переслідувати афонітів.

Вони прийшли у Велику Лавру та запропонували насельникам перейти до католицизму. Перелякані ченці погодилися приєднатися до них, чим звільнили обитель. Вони були покарані Богом.

Потім латиняни прийшли до Іверона. Жителі монастиря відмовилися приймати католицизм. Найстаріших насельників посадили в корабель, який потім затопили. Молодих ченців забрали в полон і відправили до Італії, а потім продали іудеям.

Після цього латиняни прийшли до Ватопеда. І тут насельники відмовилися перейти в католицизм, стверджуючи, що «краще Христу догодити, аніж антихристу». Католики повісили афонітів. Місце, де це сталося, називається «Фурковуні», тобто шибеницька гора.

Потім латиняни прийшли до Зографу. Настоятелем тоді був ігумен Хома. Неподалік обителі жив старець, який, дізнавшись про набіг єретиків, молився перед іконою Божої Матері. Коли він співав акафіст, на одному з рядків «радуйся», він почув голос, що виходить від ікони: «Радуйся і ти, старче! Швидше біжи звідси, щоб не спіткало тебе нещастя. Повідай братам обителі, щоб замкнулися, тому що богопротивні римляни напали на це Мною обране місце і вже близько». Старець запитав, як він може залишити її образ тут? Цариця Небесна веліла не дбати про це, а якнайшвидше вирушати в обитель.

Старець розповів мешканцям монастиря про те, що сказала йому Богородиця. Тоді ж ікона чудесним чином перенеслася і зупинилася над монастирською брамою.

Ігумен зміцнював братію, благословив постраждати за Христа. Деякі ченці покинули монастир і сховалися в печерах, інші разом із ігуменом замкнулися в вежі. Мучителі вимагали, щоб вони вийшли назовні. Святі відмовилися. Вони запропонували латинянам «перейдіть від зла до добра, щоб не піддати своїх душ мукам вічним». Проте ті підпалили з усіх боків монастир.

Святі молилися Господу. Мученики померли 23 жовтня (за новим стилем) 1280 року. Їх було 26, з них 22 – ченця та 4 мирянина. Імена мирян не відомі, а чернецких звали: Хома, Варсонофій, Кирило, Міхей, Симон, Іларіон, Яків, Іов, Кіпріан, Сава, Яків, Мартініан, Косма, Сергій, Міна, Йосип, Іоаннік, Павло, Антоній, Євфимій, та Парфеній.

У 1873 році на місці страждання святих було встановлено пам’ятник. Опівночі, коли читалося «житіє і страждання Святих», почувся у храмі легкий шум і над церквою з’явився вогняний стовп, який освячував обитель та околиці сильним світлом. Цей стовп перемістився від церкви до пам’ятника і став круглим. Це бачення тривало 15 хвилин, його бачили багато святогірців та паломників.